Сидиш вдома, п`єш каву і …працюєш. Саме так виглядає телеробота, або, як кажуть тепер, дистанційна робота. Дизайнери, журналісти, рекламні агенти, ріелтори, ІТ-спеціалісти, художники та багато інших професіоналів можуть створювати якісний продукт, сидячи у зручному кріслі в рідних домашніх стінах. Потрібні лише бажання і згода роботодавця.
Поняття «дім» і «робота» відокремилися ще у ХІХ столітті. У всьому «винна» промислова революція, коли світ відмовився від ручного виробництва і перейшов до великого машинного фабрично-заводського. Люди масово почали «ходити на роботу» на заводи і фабрики.
За 200 років, у 1972, американець Джек Ніллес думав, як зменшити витрати енергії та часу на щоденні поїздки на роботу, щоб розвантажити автомагістралі в час пік. «В той час основну частину працівників (близько 40%) складали ті, хто працювали розумово. Чим займаються працівники розумової праці? Так, вони приїжджають в офіс, телефонують і з кимось розмовляють. Так в чому ж сенс? Навіщо їм сідати в машину і кудись їхати, щоб робити це? Чому б нам не спробувати замінити чимось цю систему і оцінити ефективність заміни», – розповідав Джек своїм друзям. Його ідея була геніально простою: певна частина службовців може виконувати свої обов`язки вдома, а зв`язок підтримуватимуть телефоном.
