Сидиш вдома, п`єш каву і …працюєш. Саме так виглядає телеробота, або, як кажуть тепер, дистанційна робота. Дизайнери, журналісти, рекламні агенти, ріелтори, ІТ-спеціалісти, художники та багато інших професіоналів можуть створювати якісний продукт, сидячи у зручному кріслі в рідних домашніх стінах. Потрібні лише бажання і згода роботодавця.
Поняття «дім» і «робота» відокремилися ще у ХІХ столітті. У всьому «винна» промислова революція, коли світ відмовився від ручного виробництва і перейшов до великого машинного фабрично-заводського. Люди масово почали «ходити на роботу» на заводи і фабрики.
За 200 років, у 1972, американець Джек Ніллес думав, як зменшити витрати енергії та часу на щоденні поїздки на роботу, щоб розвантажити автомагістралі в час пік. «В той час основну частину працівників (близько 40%) складали ті, хто працювали розумово. Чим займаються працівники розумової праці? Так, вони приїжджають в офіс, телефонують і з кимось розмовляють. Так в чому ж сенс? Навіщо їм сідати в машину і кудись їхати, щоб робити це? Чому б нам не спробувати замінити чимось цю систему і оцінити ефективність заміни», – розповідав Джек своїм друзям. Його ідея була геніально простою: певна частина службовців може виконувати свої обов`язки вдома, а зв`язок підтримуватимуть телефоном.
Чи практикують українські підприємці та наскільки це ефективно, ми розпитали менеджерів та власників кількох відомих компаній.
Тарас Барщовський, засновник Групи компаній «T.B.Fruit»
«Віддалено у мене працює тільки одна людина – керівник з продажів. І це тільки через те, що його робота не в офісі, а в світі, бо працює з клієнтами в різних куточках Європи. Живе він в Німеччині. Але він повинен проводити мінімум два дні на тиждень у львівському офісі. А зв’язок ми підтримуємо за допомогою соціальних мереж, електронної пошти, відеоконференцій. Вважаю, що дистанційна робота – це погано, бо вона розслабляє і не підтримує дисципліну. А демократія ще нікому не допомогла. Офіс – це не тільки робоче місце, це ще й життя і дух компанії. І працівники, які поза ним, не відчувають цей дух.
У мене є, наприклад, ще заводи в Україні, в Польщі і Молдові. Але незважаючи на їхню віддаленість, я практикую раз на місяць зустрічатися у Львові у центральному офісі з директорами, бухгалтерами.
Оксана Шумелда, засновниця студії дизайну та архітектури «O.M.Shumelda»
Враховуючи багаторічний досвід та профіль нашої роботи, можна впевнено стверджувати, що дистанційна робота є неефективною та недоцільною. Студія архітектури та дизайну «O.M.Shumelda» співпрацює з архітекторами, дизайнерами, конструкторами, будівельниками, виконробами, менеджерами. Тому ми спілкуємося вживу, щоб результат був максимально якісним і швидким. Окрім того, замовники потребують особистої уваги для того, щоб ми якнайповніше могли відтворити їхні мрії, спроектувати для них домівку, яка буде місцем комфорту і затишку.
Марічка Кучеренко, PR-менеджер SoftServe
Наші співробітники цінують комфорт, свободу, можливість працювати з дому або будь-якого офісу компанії, не прив’язуватись до фіксованого робочого графіку чи локації. Як глобальна компанія, що налічує офіси у 29 містах світу та веде бізнес у низці країн Європи та США, у питаннях умов праці SoftServe гнучкий, технологічний і прогресивний. Можливість працювати з дому або мати гнучкий робочий графік допомагає співробітникам тримати баланс між роботою та особистим життям. А висока культура корпоративних цифрових сервісів дозволяє кожному обрати той формат роботи, який є максимально ефективним та комфортним особисто для нього. Наразі у дистанційному форматі у SoftServe працює 41 співробітник компанії, 20 з них – в Україні. Це працівники різних структурних підрозділів та посад, тож певної закономірності у цьому питанні ми відстежити не можемо.
Тарас Химич, львівський режисер, засновник студії «Invert Pictures»
Найперше потрібно встановити контакти, зустрітися вживу і зрозуміти, чи зможемо ми працювати разом. Чи з розробниками сайту, чи з розробниками інших елементів фільму. Але потім починається дистанційна робота в Інтернеті. Це дуже зручно. Наприклад, ми працювали віддалено з істориком над сценарієм. Використовували Google Docs й інтерактивно створювали сценарій. Там можна швидко додати правки, подивитися, як виходить текст, і таким чином робота йшла дуже швидко. Працювали по 4-5 годин на день, перебуваючи в різних містах. Але це можливо лише тоді, коли з людиною встановлена зрозуміла співпраця і довірливі стосунки. Думаю, що перший час людям треба попрацювати вживу разом, щоб потім знати, чи можуть вони виконувати ефективно роботу віддалено.
Я вважаю, що за віддаленою роботою майбутнє. Так як світ змінила індустріальна революція ХІХ століття, так само світ змінюється і зараз. Наприклад, роботизація, пришвидшене виробництво. Думаю, що великих компаній, де будуть в офісі працювати десятки людей, з часом не буде. Подобається нам це чи ні, але до того все йде.
Останні дослідження показують, що в Україні практикують дистанційну зайнятість 21% компаній і ще 15% – часткову віддалену роботу, коли працівники час від часу приходять в офіс. Найчастіше такою можливістю користуються у Києві. Робота в офісі чи дистанційно з дому може бути однаково ефективною, якщо продумати все до найменших деталей.
Юлія Василина
