Важко повірити, що 60 років тому на території найдорожчого міста в світі було лиш болото та декілька рибальських поселень. Та з приходом до влади Лі Куан Ю все різко змінилось і сьогодні Сінгапур є одним з найрозвиненіших міст світу, важливим економічним, бізнесовим і туристичним центром.
Для того, щоб потрапити в країну, існує два шляхи: отримати візу, що є доволі важким процесом, або Сінгапур дає право безвізового перебування протягом 96 годин за наявності квитків у третю країну. Другий варіант є ідеальним для шопінгу, туризму та нових вражень від чудової країни. І враховуючи мінімальні ціни на авіаквитки між азійськими країнами, Сінгапур щороку відвідують мільйони туристів з усього світу.
Після фантастичної подорожі Індонезією у мене залишалось доволі багато часу для нових самостійних мандрівок. І відразу ж я організував хороший переліт до Сінгапуру та звідти за 3 дні до столиці Малайзії – Куала Лумпур.
Парк Jurong
Не гаючи часу, відразу після поселення в готель вирушив у парк пташок Jurong. Зайшовши всередину, відразу ж був приємно вражений умовами утримання, доглядом та кількість жителів у цій локації. Рожеві фламінго, пелікани, ему, тукани, птахи-носороги, пінгвіни та ще сотні інших видів живуть у своїх локаціях, які максимально наближені до їхнього природного середовища проживання. А веселі різнокольорові папугайчики просто літали по парку і радували очі та вуха туристів.
Marina Bay Sands
Після отриманої естетичної насолоди пташками, я повернувся в місто та піднявся на відкриту терасу готелю Marina Bay Sands, де на останньому поверсі розташований відкритий басейн, доступний тільки для жителів готелю, а ціна найдешевшого номера становить $300 за ніч. Туристам, які не проживають в готелі, дають можливість піднятись на 57 поверх будівлі та погуляти по відкритій терасі у формі корабля. Кажуть, у хорошу погоду з цього місця видно навіть береги Індонезії. Гуляючи терасою, можна насолодитись красою міста. З висоти пташиного польоту відкриваються чарівні краєвиди на ботанічний сад, трасу Формули-1, величезний порт та сотні хмародерів, кожен з яких є окремим витвором сучасного мистецтва! А якщо піднятись на терасу ввечері, то можна побачити з висоти шоу фонтанів на площі перед готелем, яке також не залишає байдужим.
Зоопарк Мандай
Наступного ранку на мене очікував один з найкращих у світі зоопарків, де живуть тварини з усього світу, а умови їхнього проживання максимально комфортні і нічим не відрізняються від повсякденних у дикій природі. Декілька разів на день тут проводять різноманітні шоу з тваринами, де можна побачити їхні унікальні здібності, погладити чи погодувати звіряток. Гуляючи по цьому зоопарку, у мене склалось враження, що я переміщаюсь між континентами. Вольєри з кенгуру плавно переходили до місць перебування азійських слонів, а поруч із ними ніжно грілись на сонечку африканські тигри та леви. Відійшовши далі, ставало холодно, адже потрапляв у гості до білого ведмедя та королівських пінгвінів, поруч з якими була розташована величезна локація для злющих крокодилів, які так і чекали якогось необережного туриста.
Колесо огляду Singapore Flyer
З фантастичним настроєм і відчуттям прекрасного я вирушив далі на колесо огляду Singapore Flyer. Спочатку складалось враження, що після Marina Bay побачити щось особливе буде дуже важко, але, на щастя, це була помилкова думка. Коли колесо почало підніматись, переді мною почав відкриватися фантастичний нічний Сінгапур. Місто переливалось різними кольорами, ніби позуючи для вибагливих фотографів. А коли колесо піднялось на найвищу точку – 165 метрів – нашому захопленню від нічної краси та результатів творчості архітекторів не було меж.
Острів Сентоза та Universal Park
З чудовим настроєм наступного ранку я вирушив на місце-візитівку Сінгапура – острів Сентоза. Потрапити туди можна кількома способами, та я вибрав канатну дорогу, яка сполучає материк з островом. Їдучи на канатці між величезними будівлями та над портом, відкривались дуже гарні пейзажі та, головне, відчувалась абсолютна безпека.
А за декілька хвилин після потрапляння на острів, не гаючи часу, я побіг в Universal Park, створений студією Universal Pictures за мотивами своїх найкращих фільмів. Для потрапляння на деякі найкрутіші атракціони довелось провести в чергах до години часу. Але вони того вартували. Особливо запам’ятались американські гірки, де з шаленою швидкістю я пролетів декілька мертвих петель підряд. На «Трансформерах» ледве витримав мій вестибулярний апарат. Після «Парку Юрського періоду» довелося міняти мокрий одяг, а на «Мумії» було так страшно, що ще трішки і треба було б знову змінити штани.
Після цілого дня, проведеного на атракціонах, на мене очікували ще машинки-санки, на котрих я із задоволенням катався. Після усіх розваг потрібно було смачно повечеряти та накупити сувенірів. І це я зробив у Китайському кварталі, який, на відміну від таких кварталів у інших містах, був ідеально чистим і зовсім недешевим.
Куала-Лумпур
Наступного дня я вилетів до столиці Малайзії з надією на нові враження. Але цікавих місць, як виявилось пізніше, там не так вже й багато. Після Сінгапура все було не дуже цікавим, хоча незвичні місця я все-таки знайшов. Спочатку я піднявся на телевізійну вежу Куала-Лумпур, де на висоті 330 метрів можна було зайти в скляний бокс, в якому можна було зробити крутезні фото, а інші хмародери здавались зовсім маленькими-маленькими. Після цього я вирушив до символу Малайзії – веж Petronas Twin Towers. Це чудо архітектури вражає своєю помпезністю. А всі охочі можуть піднятись на 81 поверх будівлі для огляду міста та погуляти по скляному мосту між двома вежами на 57 поверсі. Після скляного боксу телевжі мені вже нічого не було страшно, і я на ліфті підкорив і цю вершину.
А далі – черговий переліт в Індонезію, намагання стати на серф, декілька днів пляжного відпочинку і дорога додому для підготовки до наступних подорожей, розповідями про які неодмінно поділюся на сторінках журналу «Егоїст».
Анатолій Крачковський