Ірина Дюденко – відома у модних колах особистість, режисер-постановник та жінка, що зробила себе сама. Ірина 13 років професійно працювала моделлю. Її вік знають одиниці, але він не має значення, адже жінка популяризує культуру здорового тіла, духу та свободи, знає, як бути ідеальною дружиною та виглядати на всі 100. Про менторство у школі «Від пацанки до панянки», виклики моделінгу, життєву гармонію та патріотизм Ірина Дюденко розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Журналу «Егоїст».
Ірино, 13 років професійного подіуму… Чи можете порівняти виклики, які стояли перед вами, з тими, що є перед моделями тепер?
Сьогодні і образ моделі, і бажання молодих дівчат ще підлітками якось потрапити у це середовище – дуже яскраві та активні. Популярний зовнішній образ, коли вже на подіумі йде модель у гарному вбранні, підготовлена дизайнерами та візажистами… Це все дуже красива картинка. І ніхто практично не розповідає, що за цим стоїть. Маю на увазі, підготовка моделі: як це буває важко фізично та психологічно. Ти повинна завжди бути на емоційному підйомі, щоб донести дизайнерський задум на подіумі.
Моделі розумні, інтелектуальні – це дівчата, які навчаються паралельно, шукають себе і готуються до побудови кар’єри після роботи моделлю. Усі прекрасно знають, що моделінг – тимчасовий варіант, а пізніше треба реалізуватись. Ефективно, щоб твій стан постійної роботи на подіумі, де тобою захоплюються, де ти в певному статусі і добре заробляєш, гармонійно виглядав й у подальшій кар’єрі. Ці речі мало висвітлюються. Тому тут важливо не зламати отой життєвий стрижень характеру.
Захоплення
Чоловіки, яких виховували жінки, часто переймають жіночі цінності: доброту, порядність, любов до тварин, повагу до людей, поступливість, неконфліктність і таке інше. Самі по собі ці цінності хороші, однак чоловічі якості вони замінити не можуть.
Такі чоловіки виростають хорошими хлопцями і все життя шукають схвалення оточення. Особливо у жінок. У них немає відчуття цінності щодо себе. Ти начебто від природи чоловік, але тато не передав тобі ключ від мужності, а мама вклала у тебе жіночі якості. Ви знаєте цих хлопців: вони копаються в собі все життя. Хороші хлопці мають завжди демонструвати, які вони хороші.
Я називаю це «підлизувати».
Як це роблять чоловіки, аби сподобатися?
Коли говорю, що визначальна риса хороших хлопців – пошук схвалення, то люди не завжди розуміють, про що йде мова. Що це за схвалення? Як його шукають? Зараз, щоб було зрозуміліше, сформую усе в невеликий список.
Чоловіки (виховані жінками) роблять це, думаючи, що так у них буде більше шансів отримати бажане в роботі, житті і любові. Тому вони:
- Намагаються бути розумними (навіть там, де не розбираються);
- Говорять приємним, незагрозливим голосом (навіть там, де треба бути жорстким);
- Намагаються не виглядати егоїстами (віддають іншим попри збиток для себе);
- Намагаються відрізнятися і бути несхожими на інших чоловіків (підкреслюючи свою перевагу);
- Іноді підтримують хорошу форму (обов’язково публікуючи фотозвіти в соцмережах);
- Намагаються бути хорошими коханцями (щоб вразити жінку);
- Завжди намагаються зберігати спокій;
- Нервують, якщо засмутили жінку (відгомін взаємин з мамою);
- Намагаються здаватися хорошими батьками, виставляючи фото з усміхненою донькою чи сином («Дивіться, який я хороший батько!»);
- Поводяться чемно в інтернеті, в коментарях, навіть якщо всередині все закипає від люті;
- Стежать за чистотою авто, зачіски і взуття (щоб інші не подумали про них погано);
- Виставляють фотографії зі своєю жінкою, ховаючись позаду коханої, дбайливо обіймаючи або тримаючи її за руки ( «Дивіться, я пишаюся тим, яка чудова жінка поруч зі мною!»).
Сучасний молодий гурт On I Ona кілька тижнів тому презентував свій перший альбом. Та чимало їхніх треків вже співають тисячі українців, адже вони займають топові позиції в головних хіт-парадах радіостанцій. Дует працює в особливому стилі – україномовний ліричний deep house. Про нелегкий шлях до впізнаваності, натхнення, любов та життєві цінності On I Ona розповіли в інтерв’ю журналу «Егоїст».
Нещодавно ви презентували свій альбом. Як він створювався?
Олексій: До свого стилю ми йшли довго, шукали автентичне звучання. Спершу створювали треки, які не були між собою поєднані однією ідеєю, їх записували англійською та російською. Усе змінила пісня «Від ілюзій». Саме від неї можна розпочинати відлік усвідомлення, якою має бути наша музика, і саме з неї розпочинається історія створення нашого дебютного альбому «Сторіз».
Альона: Усі пісні з нашого альбому – невигадані історії. Ми їх прожили. Вони близькі кожному, бо усі ми час від часу потрапляємо у схожі ситуації. Різні етапи у стосунках з рідними та коханими – це про усіх нас. Тут і пристрасть перших побачень, смак поцілунків та палкі почуття, і сум від першої сварки та стосунків на відстані, радість від примирення, відчуття гармонії та захоплення миттю.
Довгоочікувана і дуже особлива подія відбулася 22 травня – фінал конкурсу краси «Mrs.Eastern Europe 2019/Місіс Східна Європа 2019».
Позаду 2 насичених місяці, 9 важливих заходів у межах проекту, нескінченні години репетицій, дефіле, переповнений переживаннями та ейфорією фінал… І ось – переможниць обрано!
«Місіс глядацьких симпатій» за результатами відкритого інтернет-голосування стала Гражина Маркова. Титул «Віце-місіс Львова» отримала Зоряна Кириленко, а «Місіс Львів» – Наталія Тропак.
Звання «Друга віце-місіс Східна Європа» належить Ганні Гаврилів, а «Перша віце-місіс Східна Європа» – Йоланті Клюсовській.
Головна переможниця проекту – Ліґа Гаркуша із Латвії. Ліґа – неймовірна та надзвичайно харизматична жінка. Їй 44 роки, вона – мама чотирьох дочок, бізнес-тренер із 18-річним досвідом, засновниця компанії Ligagarkusha, де допомагає людям зрозуміти їхню особисту місію та цінності у житті.
Кожен чоловік мріє мати атлетичну статуру незалежно від віку. Це справді актуально у наші дні, коли фітнес став не просто модою, а стилем життя. Під час пляжного сезону спортивного чоловіка виділяють великі біцепси, опуклі дельтовидні м’язи та підтягнуті трицепси. Поки ще є час, не треба зволікати із походом до тренажерного залу. Кількох місяців буде достатньо, щоб привести верхній плечовий пояс в тонус та зробити так, аби ваші руки виглядали привабливо. Наполегливі та регулярні заняття, доповнені правильним харчуванням, допоможуть отримати хороший результат.
Топові вправи для «прокачки» біцепса
Біцепс – найпопулярніша м’язова група, яку люблять тренувати усі без винятку чоловіки, тому йому варто приділити багато уваги. Основна рухова функція – згинання рук. Якщо комбінуватимете базові вправи з ізоляційними, то вам вдасться досягти найкращого результату за короткий термін. Важливо! Перед початком тренувального процесу ми рекомендуємо наполегливо розминатися, щоб уникати будь-яких травм.
Найважливіша базова вправа – згинання штанги на біцепс. Можна виконувати з прямим грифом, але краще обрати EZ снаряд. Кривий гриф більш концентровано навантажує біцепс, до того ж він зручніший у виконанні вправи. Розминка починається з порожнього грифа, а надалі навантаження слід підбирати поступово так, щоб можна було виконати 12-15 важких повторів без порушення техніки за чотири підходи.
Лікті злегка притисніть до тулуба, під час виконання вправи не можна змінювати їхнього розташування. Рух штанги починається з нижньої точки. Кисті мають перебувати у нерухомому стані. Краще ними не крутити, тому що це частково зніматиме навантаження з біцепса і загрожує травмою. Рух має бути плавним, концентрованим – до рівня грудей з повільним опусканням.
Максим Когут: «У житті треба мінімізувати муки й терпіння, а отримувати задоволення»
Вузькоспеціалізований блог по металообробці «Дядько Максим» є прикладом успішної україномовної сторінки та нараховує зараз понад 100 000 підписників. Про секрети результативного блогерства та любов до «заліза», яка втілилася у прибутковий бізнес, розповів журналу «Егоїст» блогер та підприємець Максим Когут.
Скільки часу існує блог «Дядько Максим» та як виникла ідея його створення?
Власне, самому каналу вже 10 років, але блог існує років 5-6. Я вів сторінку на одному із російськомовних форумів по металообробці, а Youtube був способом показати, як працює механізм. Наприклад, є двигун, який видає незрозумілі звуки, от щось у ньому тарабанить. На словах це описати дуже важко. Якщо згадати про мої перші відео, то вони були без слів. Усіх їх я закидав на форум. Тоді мій кум розповів, що є таке блогерство, мовляв, люди ще можуть заробляти на цьому гроші. Я йому не повірив спершу, кому ті «залізяки» потрібні?! У мене не було жодного комерційного інтересу, коли почав знімати це як блог. Однак зауважив, що заливаючи відео і залишаючи свій мейл, я рекламую свій бізнес. Це була своєрідна візитівка. Мені ніхто не вірить, але я не знаю, звідки взялися перших 10 000 підписників. Спочатку блог вів російською. Коли у країні поляризувалася ситуація через Майдан, перейшов у ньому на українську мову. Скажу чесно, кількість підписників після цього різко зросла. На фоні інформаційної війни було важко все втримати та не піддатися на провокації, рекорд ботів досягав 200 осіб в день. Я це втримав. Зараз російськомовні підписники, які дивляться мій блог, сприймають його позитивно та адекватно.
Як зрозуміти, що чоловік зраджує:
- затримується вечорами, а де – невідомо
- приймає душ з телефоном
- отримує дивні повідомлення
- з вами він – нервовий та напружений
- ухиляється від подружнього обов’язку
- часто вшивається з дому – нібито до хлопців
- ставить пароль на комп’ютер
- перестає отримувати премію на роботі
- ходить з сальною посмішкою
Як зрозуміти, що жінка зраджує:
- ніяк
Посміхаюсь і махаю вам ручкою, панове, бо жіноча зрада значно підступніша та продуманіша, аніж ваша.
Цьому пояснення – в особистих потребах: чоловіки несвідомо задовольняють свою потребу в продовженні роду, а жінка – у збереженні себе та роду.
Якщо відштовхнемося від цієї думки: чоловіки розхлюпуються наліво і направо, вперед і назад. Жінки ж, зраджуючи, підшуковують кращого чоловіка: або сексуальнішого, або більш фінансово забезпечуючого (не забезпеченого – і тут не плутати!). І без лірики. Чоловіки менш перебірливі, іноді забувають імена своїх подружок.
У житті кожного чоловіка і жінки трапляються 2-3 любові, одна з яких – найяскравіша. І зовсім не обов’язково, що із цією любов’ю все завершиться одруженням. Заборонена. Яскрава. Заманлива любов. Жінка йде на зраду абсолютно свідомо, проживаючи цей стан спершу у своїй голові, а тіло – лише питання часу. Відчуваючи незадоволення чи стосунками, вона приймає рішення підшуковувати наступного самця. Тумблер опущений. Програма працює.
Колін О’Брейді став першою людиною в історії, яка перетнула Антарктиду самотужки без сторонньої допомоги. Колись же лікарі переконували – Колін навіть не зможе нормально ходити. Інші мандрівники понад сто років намагалися підкорити цю землю, але усі вони або сходили з маршруту, або гинули. У 2016 році 55-річний британець Генрі Ворслі наблизився до мети більше, ніж інші. Він загинув за 50 кілометрів до фінішу від виснаження та зневоднення.
Під час відпочинку в Таїланді у 2008 році Колін О’Брейді отримав важкі опіки, площа ураження – до 25% поверхні тіла. Найкращі лікарі стверджували, що нормально ходити він не зможе вже ніколи.
Це Коліна не зупинило. Він одужав та навіть продовжував брати участь у змаганнях з тріатлону. Потім підкорив 7 найвищих вершин континентів, на лижах досягнув Північного та Південного полюсів, а ще – піднявся на найвищу точку в кожному американському штаті.
У червні-липні 2018 року О’Брейді підкорив півсотні найкрутіших вершин США: 50 найвищих верхівок 50-ти штатів своєї країни він подолав за 21 день та 10 годин.
Після цього екстремал наважився – підкорить Антарктиду самотужки. До цієї небезпечної подорожі серйозно готувався шість місяців. Розпочав свою мандрівку з шельфового льодовика Росса, туди його транспортували спеціальним літаком. Колін мав намір подолати тисячу миль безлюдної льодової пустелі без будь-якої підтримки. Був рішучим – вирішив стати першим, хто подолає Антарктиду наодинці…
Колін визначив, що йому знадобиться 70 днів – долатиме приблизно 14 миль на добу. З цією метою екстремал взяв лише 220 футів їжі та 400 футів теплого спорядження, а ще – дві відеокамери, GPS-трекер, кілька мобільних пристроїв, зарядні пристрої на сонячних батареях та одну пару спідньої білизни. Жодного зайвого грама – все порахував до останньої дрібниці.
Микола Сапсан: «У дорозі до цілі ви переживатимете біль у будь-якому разі. Питання, який це буде біль – перемоги чи поразки»
Намагання перебудувати світ навколо – це очікування змін від власного зображення у дзеркалі. Експерт з персональної ефективності, організаційний коуч, підприємець, бізнес-тренер та засновник тренінгової компанії Ovitta знає, як корегувати свою модель світу так, аби йти вперед швидко та без зайвого багажу зі страхів і упереджень-паразитів.
Миколо, аналізуючи Ваші соціальні мережі, я помітила, що Ви любите ділитися мотиваційними цитатами. Одна з улюблених: «Мандрівки світом змінюють людину, а мандрівка всередину себе – змінює світ». Розшифруйте її, будь ласка.
Схожих висловів є три – і всі вони неймовірним чином перегукуються між собою. Ця цитата належить художнику Юрію Атому. Ще одну приписують Будді: «Наше життя – це не подія, а ставлення до подій». Автор третьої – один із китайських мудреців: «Не намагайтеся навести лад у світі – наведіть лад у собі».
Нам лиш здається, що ми бачимо реальність такою, якою вона є. Насправді сприймаємо її крізь призму власних уявлень. Мозок людини живе у створеній ним моделі і на будь-що накладає свої установки. Якщо ця модель є адекватною, то отримуємо очікувані результати, якщо ж ні – то не отримаємо їх, навіть коли діємо активно.
Сьогодні ми не можемо зрозуміти світ, надто занурились у гаджети, загрузли у великих ілюзіях. Відповідно, людина, яка має претензії до зовнішнього світу, намагається його змінити. Але це те ж, що змінювати своє зображення у дзеркалі. Ключове слово тут – мислення. Тільки корекція мислення може привести до наповнення моделі світу, це, зі свого боку, дозволить людині рухатися продуктивно.
Марко Савицький: «Я думаю, що сучасна архітектура – це та, яка спонукає до діалогу. Ми маємо відчувати необхідність говорити про неї»
Марко Савицький – архітектор, дизайнер, пластун, президент клубу «Егоїст», сім’янин і просто щасливий чоловік, який займається улюбленою справою та не йде не компроміси із власними цінностями.
Марку, Ви керуєте багатьма проектами. Чи виділяєте для себе основний?
Думаю, що виділив би творчу студію Savytskyy Design. Для мене це саме та єдина база, котра надає можливості для повної реалізації. Навколо студії акумулюються всі ідеї. Якщо б ви запитали мене, хто я, то відповідь була б однозначною – архітектор.
Як Вам вдається налаштовувати синергію процесів та ідей у Savytskyy Design?
У нас немає правил як таких, все відбувається гармонійно. З досвідом у своїй професій я зрозумів, що треба уникати компромісів, котрі можуть знівелювати ідею. Дійшов до усвідомлення того, що основним має бути її зміст та його синергія з формою. Це має бути практичність, органічність, актуальність, ергономіка, безпека тощо.
Такими є зараз світові тенденції і, мабуть, через те шириться думка, що архітектура сьогодні стає порожньою. Я не думаю, що це так. Вона стає витриманою, певною мірю – аскетичною, але правильною.