З голлівудських фільмів Чикаго відомий нам гангстерськими розбірками, музикою і висотками. В опитуванні Forbes кількарічної давнини місто потрапило до дванадцятки найкрасивіших у світі, тому ми не могли не скористатися нагодою відвідати місто, хоча й ненадовго.
«Егоїст» опинився у Місті вітрів усього на один день, але для вас ми постаралися все максимально встигнути. Тож де ставити кому в заголовку нашої статті – вирішуйте самі після її прочитання.
Недільного ранку навіть сам центр міста завантаженим назвати важко. Шумні та жваві впродовж тижня ділові квартали – максимально тихі й безлюдні. А після сніданку та кави у Starbucks з’являються прекрасні можливості для оглядин найвідоміших та знакових дивовиж міста.
Хмарочоси
Високоповерхівки – важлива частина історії Чикаго, адже перший у світі хмарочос у 1885 році звели саме тут. Сталося це в межах відбудови міста після нищівної Великої чиказької. Причиною стала пожежа 1871 року, спричинена коровою сімейства ірландських переселенців Патріка та Кетрін О’Лірі. Тоді вщент згоріла третина міста водночас з діловим районом.
Натомість у наш час Чикаго іноді називають архітектурною столицею США та одним з найщільніше запакованих хмародерами міст світу. Справді, позмагатися з головним містом Іллінойсу може хіба Гонконг.
Найбільшої слави місту принесла Вілліс Тауер (457 м), оскільки з моменту відкриття у 1973 і до 1998 року вона була найвищою будівлею світу. За свою історію вежа пережила немало змін та потрясінь, зокрема й перейменування з Сірз Тауер. Однак, висотка залишається символом міста і сьогодні. Крім того, ближче до вершини працює славнозвісний оглядовий майданчик зі скляними нішами, які розташовані на висоті 412 метрів, і ще на метр «виглядають» з-за каркаса споруди. Вони створюють відвідувачам одночасно відчуття захоплення та страху.
Щоб побачити всі хмарочоси разом в одній панорамі, найкраще прогулятися до Планетарію Адлера на Північному острові. Цей музей, між іншим, є історично першим планетарієм на території цілої Західної півкулі.
Звідси відкривається, мабуть, найкращий вигляд на Мілленіум-парк і тамтешні хмарочоси. Іншою такою опцією може стати Неві-пір на озері Мічиган, який з дальшої відстані та з іншого кута пропонує вид на місто: 20 га розваг, ресторанів, парків, магазинів та велике колесо огляду. Це одне з найпопулярніших чиказьких місць відпочинку, в якому в докоронавірусні часи бувало до 2 мільйонів відвідувачів.
Загалом у цьому вітряному місті один з найкрасивіших скайлайнів, які нам доводилося бачити. Тому ми впевнені, що правильний кут огляду ви неодмінно знайдете. Хмарочоси Іллінойсу не вражають своєю висотою, але картинка, яку вони формують, – просто вау!
Культура
Попри свою гангстерську славу, Чикаго – ще й місто культури. Тут просто безліч музеїв найрізноманітнішого спрямування на всі смаки. Цікавлячись мистецтвом, гріх не відвідати Чиказький художній інститут – другий за розмірами серед найбільших і найбагатших музеїв Сполучених Штатів. Більшим за нього є тільки Метрополітен-музей у Нью-Йорку.
Справді, колекція музею коштує буквально мільярди. Картинами Кранаха, Тінторетто, Тіціана – тут прекрасно представлене європейське Відродження. Францію дуже достойно презентують імпресіоністи: цілий зал Дега, цікаві роботи Курбе, Мане, Моне, Пісарро, Ренуара, Гогена, Сезанна. За авангард, сюрреалізм та абстракціонізм відповідають Пікассо, Шагал, Далі, Поллок, Кандинський. Немалі тут зібрання артефактів японського, етруського, сирійського, давньоримського мистецтва.
Представником національного живопису серед інших є чи не найвідоміша картина «Американська готика» Гранта Вудса.
Музей науки та промисловості – найбільший такого типу в Західній півкулі, тому любителі техніки і науки почуватимуться, наче в технічному раю. Тут демонструють робочу вугільну шахту, підводний човен, моделі залізниці, космічні кораблі з місії «Аполлон-8», перший дизельний пасажирський потяг та багато інших екстраординарних експонатів.
Історично так склалося, що немалу частину іммігрантів складали українці, тому тут працює навіть Український національний музей Чикаго, а кілька кварталів неподалік від центру заснували Українське село, оголошене у 2002 районом-пам’яткою Чикаго.
Дрінк
Прогулянка містом та культурна програма зайняли немало часу аж до самого вечора, тому для того, щоб зігрітися та перепочити ми зайшли на дрінк. Чикаго, як і Маямі та Нью-Йорк, просто створене для того, щоб його оглядати з rooftop-барів і терас. Ми відвідали два таких бари, і вони – просто бомба!
Спочатку ми завітали до бару на верхньому поверсі знаменитого готелю London House. Він збудований у 1920 роках, і навіть сьогодні хмарочос є пам’яткою архітектури, з даху якої відкривається захоплюючий вид на іншу історичну багатоповерхову забудову, річку Чикаго, озеро Мічиган і Magnificent Mile – лакшері-вулицю зі брендовими магазинами, найдорожчою нерухомістю, розкішними ресторанами та готелями. Також тут розташована знаменита водонапірна вежа Chicago Water Tower, збудована у 1869 році, а сьогодні вона друга найдавніша на території цілих Штатів.
Спостерігати за вечірнім Чикаго, який світиться десятками тисяч вогнів – саме задоволення. Однією з особливостей архітектури міста є те, що більшість сучасних хмарочосів мають чорне або темно-коричневе облицювання, а давніші – обкладені вапняком. Окрім приємної для ока цілісної картнинки, яка справді викликає захоплення, це створює додаткове враження розкоші.
Мандрівку закладами з красивим видом ми продовжили у Cindy’s – руфтопі відомого Сhicago Athletic Hotel, розташованого на одній з головних вулиць Мічіган-авеню. Звідси відкривається прекрасний вид на озеро Мічиган і архітектурно довершений Мілленіум-парк з найвпізнаванішим пам’ятником міста – металево-дзеркальною «Квасолиною».
У холодну пору року на терасі Cindy’s ставлять бочки з вогнем. Завдяки цьому насолоджуватися панорамою вечірнього міста стає зовсім не холодно і дуже атмосферно.
Музика
Чикаго і музика зв’язані між собою дуже тісно. Чиказькі джаз і блюз – це окремі музичні напрямки, які зародилися понад століття тому. Ми ж відвідали Redhead Piano Bar з живоюс музикою, де під фортепіанне виконання каверів можна невимушено спілкуватися, підспівувати, заводити нові знайомства чи палити відбірні сигари, яких заклад може запропонувати просто величезну кількість. Попри невелику площу бару, він добре відомий як серед місцевих, так і серед відвідувачів міста скромним піаніно, розташованим біля самого входу. На ньому грав не один відомий музикант.
Redhead Piano Bar зазвичай люблять за легку та щиру атмосферу, можливість послухати класну музику та скуштувати смачні напої.
Мало хто з нетутешніх це знає, але у Чикаго є ціле підземне місто тунелів. Цей рівень під відомим всім Містом вітрів створений для обслуговування побутових потреб мешканців хмарочосів і офісів компаній. Так підвозять всі продукти, вивозять сміття, а містяни часто використовують цю мережу підземних доріг, яка повністю відповідає наземним вулицям, для уникнення заторів і тягнучок. Отже, на годиннику вже 2 ночі, тому навіть найзавантаженіші наземні вулиці спорожніли, адже завтра, чи то вже сьогодні, почнеться новий бізнес-тиждень.
Наше коротке знайомство з Містом вітрів закінчується, однак, одне ми для себе зрозуміли точно: до Чикаго ми повернемося ще не раз.
Остап Процик
