Львів’яни можуть власними руками убезпечитися від повторення сміттєвої трагедії. Як, що і де сортувати та здавати на переробку
Після того, як Львівська міська рада передала вивезення сміття з міста облдержадміністрації, а сміттєві баки перестали переповнюватися, затихли і розмови про організацію сортування сміття. Тобто, формально є аж дві програми. Одна від міста: в межах стратегії Zero Waste Lviv, в її рамках мали б стояти окремі картонні контейнери для паперу і скла, а також інструкції, куди віддавати пластик. Друга – від ОДА. Згідно неї, на кожному майданчику для збору сміття мали б з’явитися контейнери і для паперу, і для скла, і для пластику. Але плани і реальність – різні речі. Контейнери від ЛМР з’явилися хіба біля п’ятої частини смітників. Контейнери для роздільного сміття від ОДА теж почали з’являтися, але невідомо, куди розділене сміття піде далі. За два тижні я так і не отримав відповіді від керівника прес-служби облдержадміністрації Ольги Березюк, куди далі віддаватимуть відходи на переробку. Маю підозру, що їх, як і раніше, будуть зсипати в одну купу і везти на сміттєзвалища області.
А, значить, тема індивідуального сортування сміття вдома і передачі власноруч або через ОСББ на переробку – все ще актуальна. Чому це важливо? По-перше, тому, що частина «вивезеного» сміття насправді осідає на перевалочному пункті у Львові, в Рясному, і це потенційна небезпека для нас із вами. По-друге, проблема, яка виникла на Грибовицькому сміттєзвалищі – характерна майже для всіх звалищ України. У Львівській області єдине нове і більш-менш захищене звалище, де реально сортують сміття – у Червонограді. Всі інші – старі, дуже заповнені та теж під ризиком катастрофи. Якщо не зменшувати кількість сміття, яке ми скидаємо в контейнери і веземо на ці звалища, – криза може повторитися. Ну і не варто забувати, що вже на сьогодні понад 6% території України – під офіційними сміттєзвалищами. А разом із неофіційними – це всі 10%. І з цим треба щось робити?
Що можете робити конкретно ви?
Якщо йдеться про приватні помешкання, ви можете легко відсортовувати в домашніх умовах скло, пластик і папір. Ми, наприклад, здаємо скло на Чупринки, 5, але є й інші пункти прийому. Можна просто лишати пляшки біля смітника – і їх заберуть безхатченки. Пластик приймає на переробку «Лабораторія ресайклінгу Zelenew», з ними можна зв’язатися за номером 098 482 60 05. Але якщо ви введете «здати пластик» у Google чи на OLX, знайдете ще кілька підприємств. Папір ми відвозимо на «Джерело», це навчальний центр для особливих дітей на Сихові. Це благодійна акція – вони за гроші, виручені від здачі паперу, купують нові вікна. Але можна так само на OLX знайти підприємців, які навіть приїдуть самі та заберуть у вас папір. Поліетиленові пакети у Львові можна здати на Балабана, 26 (це біля Краківського ринку), на Липинського, 7 та на Кузневича, 2 (біля Левандівського мосту). Загалом точки прийому різних відходів можна шукати на сайті recyclemap.org.
Якщо ви це вже робите й маєте авто, запропонуйте допомогу тим, хто хотів би здавати, але не робить цього через об’єктивні труднощі. Поширюйте інформацію у своїх ОСББ і серед знайомих.
Якщо ви власник чи керівник бізнесу, можете багато зробити в межах Zero Waste Lviv. Власники чи орендарі офісів можуть звертатись, наприклад, до Green Box: це сервіс, який встановлює сортувальні контейнери в офісах і за копійки вивозить відходи. Рестораторам буде цікавою співпраця з Віктором Католиком (знайдіть у FB чи через Google), який збирає органічні відходи й вивозить їх на ферму. Супермаркети можуть припинити практику пакування, коли 40г сиру запаковані в поліетилен і пінопласт удвічі більшого об’єму, ніж сам продукт. Перестати пропонувати «кульочки»! Рекламісти можуть відмовитись від малоефективної практики роздавання паперових флаєрів. І так далі. Такі компанії як SoftServe, Eleks, Fest Lokal уже створили власні програми зі зменшення кількості сміття та його переробки.
Як кажуть екологи, у Львові вистачає потужностей переробних підприємств, аби забирати відсортовані пластик, папір, скло, PET-пляшки і поліетилен у всіх мешканців міста. Треба просто бути небайдужими, і ви можете зменшити вдома кількість відходів на 40%. Ми це зробили і витрачаємо, аби розвести на переробку це все – дві години раз на два місяці, – говорить Всеволод Поліщук.
Андрій Худо, львівський ресторатор, співзасновник Холдингу емоцій «!FEST»
Коли ми сім’єю почали сортувати сміття, то його обсяг зменшився наполовину тільки тому, що ми забрали картон і папір. Люблю палити камін у будинку, особливо в зимовий час.
Весь папір, картон використовую для розпалювання або просто спалюю. Пластик окремо викидаю в спеціальні контейнери. Залишилось організувати органіку в окремі баки біля будинку з переробкою (компост, який фактично стає землею). І тоді буде майже ідеал – безвідходна утилізація всього сміття.
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку
На роботі в нас стоять чотири контейнери: для пластику, скла, паперу і корків, бо більше не продукуємо. Вдома окремо сортуємо скло, пластик, картон/папір і органіку, тобто те, що скоро псується. Інші речі віддаю спільноті взаємодопомоги «Емаус-Оселя».
Використані лампи віддаю на завод біля Львова, для батарейок є кілька пунктів прийому в місті. А коли йдемо у супермаркет, то беру зі собою сумки з тканини багаторазового використання. Все треба починати з себе.
Святослав Стець, співорганізатор соціальної еко-ініціативи «Green Box»
У 2016 році з друзями вирішили створити соціальну еко-ініціативу Green Box. Ми ставимо контейнери на папір, пластик, скло і на батарейки у офісах, школах, приватних будинках і ще проводимо заняття, майстер-класи, де розказуємо про сортування.
Щоб ми забрали відходи, клієнт телефонує або надсилає заявку на сайті. Для шкіл, садочків і соціальних установ – це безкоштовно. Для компаній – умовно 50 гривень за забір, незалежно від кількості встановлених контейнерів.
Іван Болгаров, баріста, співзасновник львівської кав`ярні «Альтернативна кава»
Я поставив удома декілька ємностей для збору відходів: кришечки (здаю в Zelenew), одноразові поліетиленові пакети (здаю на вул. Балабана, 24) та інший пластик (викидаю в контейнери), папір і картон – в пункти прийому. Скло теж окремо – деякі пляшки можна здати недалеко від дому, інше відмиваю, стерилізую і використовую для зберігання круп, сиропів і настоянок, решта продовжує свій шлях в контейнер «Скло».У кав’ярнях «Альтернативної кави» всі пакети «архівуємо» в бутель, кришки збираємо для Zelenew. Деякі одноразові стаканчики використовуємо як ємність для розсади, решту відправляємо на звалище, бо не знаємо, хто і де їх може переробляти. Склянки для лимонадів намагаємося збирати (ті, що ви з собою не забираєте) окремо і віддавати на переробку в той же Zelenew. Ми продаємо холодну каву в скляних пляшках, і якщо ви приходите за наступною пляшкою, то здавши стару, можете купити нову на 5 грн дешевше. Стара пляшка буде відмита, простерилізована і знову заправлена кавою. Картонні упаковки збираємо окремо і виносимо місцевим «мисливцям» за макулатурою. Я помітив, що в будь-якому просторі, де люди переймаються сортуванням сміття, буде чисто і акуратно.