Суспільство

Андрію, очікуємо 21 липня позачергових виборів депутатів до Верховної Ради України. Як, на Вашу думку, це вплине на подальший сценарій розвитку подій в державі?
Звісно, є певні очікування, адже ми бачимо, як одна за одною з’являються нові політичні сили. Наприклад, партія «Голос», яка, на мій погляд, намагається концентрувати навколо себе багато так званих нових облич. Котра заявляє про те, що її представники створюватимуть нові підходи до формування життя нашого суспільства і держави в цілому. Проте це один бік медалі, бо з іншого боку я чую також і певні популістичні заяви.
Попри це треба розуміти, хоч би там що було, але все одно у наступний парламент закладається міна. Буде серйозне розмежування та суперечності між частиною суспільства, що гуртуватиметься навколо опозиційного блоку, і тією, яку можна було б схарактеризувати, як євроінтеграційну. Представники перших опиняться у ВР в чималій кількості, оскільки в них за плечима є істотна підтримка. Наразі не можу прогнозувати, як себе позиціюватиме партія «Слуга народу». Це складно, бо сьогодні ми не знаємо програми в деталях, як, власне, невідомою лишається і програма президента Зеленського.
Що можу сказати точно, так це те, що нас чекає підвищення рівня політичної боротьби. Це відбиватиметься як на макро-, так і на мікроекономіці. Малий та середній бізнес є достатньо узалежненим від тої політики, яку проводить уряд і формує ВРУ.

Наш ритм набув таких обертів, що часто просто не помічаємо, на якій швидкості несемось по життю. До того, що вважаємо успіхом. Ми прагнемо встигнути усе якомога швидше, досягнути усіх цілей, добитись найкращого результату. А потім швидко ставимо нові цілі – і рухаємось знову до них. Бо, здається, що життя – це рух, рух вперед. А все навколо таке стрімке, все так швидко розвивається.

Немає часу сидіти на дивані, бо в цей момент хтось вже точно здійснює твої мрії, реалізовує твої ідеї, підкорює твої вершини.
У цій безкінечній погоні нам здається, що ще от зовсім трішки – і дозволимо собі відпочинок, дозволимо собі зупинитися і насолодитися плодами своєї праці. Але «час жнив» ніяк не настає.
Забуваємо такі прості істини. Не помічаємо, що для будь-яких змін у житті потрібна зупинка.

Щоб піднятися на вершину гори, ми зупиняємося, аби перевести подих, витерти піт, відновити сили. Щоб пірнути, зупиняємось, аби набрати в легені повітря. Щоб знайти вихід з лабіринту, нам потрібна зупинка, аби зрозуміти, де ми перебуваємо і в якому напрямку продовжити рух.
Ми робимо паузи щоб перегорнути сторінку, перестрибнути калюжу, виміряти пульс, зробити наступний шаховий хід.
Ми легко натискаємо на гальма, наближаючись до поворотів, бо точно знаємо, що на повній швидкості можемо втратити контроль та злетіти у прірву. Але іноді забуваємо пригальмовувати наше життя… І воно несеться з такою швидкістю, що часто – повз нас.
Літо – прекрасний час, щоб дозволити собі зупинитися. Щоб відновити сили і зарядитись новою енергією, перезавантажитись. Можна вирушити у спонтанну подорож, зустрітися з старими друзями, провести день на природі або просто насолодитися свіжим номером журналу «Егоїст».

Головний редактор, Зоряна Войтів

Назарій Шмігель народився у Львові, де створив сім’ю та відкрив власну справу. Бізнесмен родом із звичайної родини – і всього в житті досягнув своєю працею. У час змін в країні Назарій Шмігель не зміг залишитись осторонь – вирішив балотуватись в народні депутати України.

Розкажіть про історію Вашого бізнесу?
Ще в студентські роки я поїхав в США, там вивчав мову та займався будівельними роботами. Це був колосальний досвід, тому коли повернувся до України, то мав чимало бізнес-ідей. У 2012 році відкрив будівельну фірму «Анбуд Україна». Вона зараз успішно працює та займається реставраційними роботами фасадів і фундаментів, а також внутрішнім декором ресторанів. Усі працівники фірми офіційно працевлаштовані, що є принциповим для мене.

А ким Ви є за освітою?
Менеджер зовнішньоекономічної діяльності.

Ви – успішний бізнесмен, чому вирішили балотуватись в народні депутати?
Я регулярно їжджу за кордон по роботі або ж просто подорожую. Коли повертаюсь назад додому, хочеться ледь не плакати. Україна – найбільша держава в Європі, країна багата на надра і за багатьма іншими показниками, окрім одного – рівня життя. І це все мене дуже гнітить, хочу старатися хоча б щось змінити на краще у своїй країні. Люди зараз потребують змін та політичного перезавантаження, як ніколи раніше. І це очевидно із результатів президентських виборів.

25% vs 75%. Об’єднає Володимир Зеленський країну чи станеться розкол? Які основні страхи, ризики живуть у суспільстві та бізнесі зокрема? Над чим має працювати новий Президент, аби Україна стала успішною, з’ясуємо у розмові з Андрієм Іоновим.

Україна має нового Президента, якого підтримали 75% виборців. Як на такий вибір реагує бізнес-середовище? І чи не розділять ці вибори країну, адже лише Львівщина віддала більшість Порошенкові?
Справді – Західна Україна проголосувала за чинного Президента Порошенка. Не можна сказати, що ці вибори розділили Україну. Натомість вони показали опозицію західних регіонів. Опозиція – не означає розділення, а відмінності в уподобаннях. З одного боку, люди, які голосували за Зеленського, голосували за зміни, за реформи у країні, за те, аби зупинилася війна… А з іншого боку, це показує, що більша частина країни бажає зміни облич у політиці. Це притаманно також іншим країнами світу. Перемога Зеленського – можливість дійсно отримати щось нове, але це і величезний виклик водночас. Не скажу нічого нового, але ми перебуваємо в стані війни, від якої населення страшенно втомилось. Війна спалює економічний та людський ресурс України. Ми бачимо приклади інших країн: конфлікти у Кореї, Афганістані, В’єтнамі з Америкою, які призвели до того, що люди були готові зупинити війну будь-яким способом, тільки б припинити смерті. Правильно це чи ні? Це вже інше питання. Але треба шукати виходи.

Чи можна спрогнозувати, яким Зеленський буде Президентом?
Я точно йому не заздрю, адже його чекає місце з напругою не 220, а 380 вольтів. Йому доведеться працювати 24 на 7, аби досягнути бодай якогось результату. Тим паче, що сам процес входження у виконання функціонування як президента відбувається не за тиждень. Кучма, Ющенко, які мали попередній досвід на керівних посадах у країні, входили в курс справ до півроку. Зеленському, аби ефективно виконувати свою роботу, потрібно працювати і над виборами до Парламенту. Адже підтримка там необхідна для впровадження реформ. Думаю, Зеленський старатиметься бути ідеальним Президентом. Однак цей період романтизації посади швидко мине, коли почнуться реальні виклики, які вимагатимуть реакції та вирішення. Ми не знаємо, спринтер він чи стаєр, але видно, що сильна та цілеспрямована людина. Це забіг для стаєрів на довгу 5-річну дистанцію.

Infinity у перекладі з англійської означає «нескінченність». Давайте разом подумаємо, що в нашому житті є нескінченним? Поки ми живемо, ми нескінченно дихаємо, нескінченно відчуваємо, нескінченно мислимо і нескінченно творимо.
Команда журналу «Егоїст» нескінченно творить для вас, дорогі наші читачі, все нові й нові проекти та заходи. І сьогодні це слово «Infinity» є анонсом нашої наступної події, на яку ми раді вас запросити.

7 червня в ресторані Park Of Rest відбудеться святкування 8-ї річниці від створення журналу «Егоїст». І ми, як завжди, готуємо для вас дійство, про яке ще довго говоритиме все місто, – вечірку Infinity Party. Під час неї ви зможете познайомитись з людьми, що були обличчями журналу впродовж цих 8-ми років. А ще побачити весь процес створення глянцевого журналу і познайомитися з його учасниками – повним складом колективу журналу «Егоїст».

Як і на будь-якому дні народженні, вас пригощатимуть та розважатимуть. Ви матимете честь стати свідками музичного дійства від запальних барабанщиків гурту «Ритммен», які, ми впевнені, вразять вас своїм звучанням та світловим шоу. А також насолодитися співом відомого гурту, що буде хедлайнером вечора.

Ми запрошуємо вас стати частинкою нашого свята. Як турботливі іменинники, зробимо все для того, щоби з нами вам було нескінченно весело та цікаво!

Зоряна Войтів, головний редактор

Країна у часі виборів. Яка основна загроза стоїть перед населенням, що обирає?

Україна зараз в екстремальному стані: війна на сході, анексія території, з іншого боку – ЄС у кризі… Це все відбувається на тлі зростання популізму. Про небезпеку популістичних тенденцій йдеться і в Декларації, яку нещодавно підписали кілька десятків європейських інтелектуалів. Усі вони заявляють про загрозу зростання популізму в Європі та світі і про те, що це може призвести до дуже негативних наслідків. Ми перебуваємо в ідеологічному просторі не лише України, а й світу, окрім того, зараз переживаємо період виборів. Тут найголовніше питання: куди нас вестиме наступний Президент і наступний Парламент. Якщо ми не бачитимемо чіткої мети, то не зможемо робити правильні кроки.

Чи є той напрямок розвитку країни в кандидатів у президенти?

У мене як в громадянина виникає низка пересторог через загрози для нашого суспільства. Серед усіх виборчих програм кандидатів я не побачив жодної, в якій була б описана та чітка мета – омріяне українське «місто сонця». Президент має бути організатором та лідером руху до цієї мети. Він має чітко її описати, я б навіть мріяв про референдум щодо визначення цього напрямку руху. Ми зараз перебуваємо на етапі кризи, коли нам, Україні, повернутись до економічних показників 2013 року вдасться тільки у 2030 році. І це за умови замороженого військового конфлікту з Росією та відсутності стрімкого розвитку інших країн світу. Ми будемо маргіналізуватись, відділятись кудись далеко від країн, які навіть під час своїх криз розвиваються. Тут можна згадати ближні Польщу, Румунію, Болгарію, не говорячи вже про Францію, Німеччину, Австрію.