Марко Савицький – архітектор та дизайнер, який успішно працює із багатьма унікальними проектами і впевнено робить прогнози на майбутнє. Із Марком ми розмовляли одразу після завершення фестивалю архітектури та дизайну VEZHA. Там він втілював ідею проекту будинку майбутнього, орієнтуючись на одну з футуристичних проекцій розвитку людства.
Ваша студія Savytskyy Design працює не лише над дизайном інтер’єрів та розробкою концепцій для бізнесу. Ось нещодавно проект житлового будинку потрапив у топи міжнародних онлайн-ресурсів, розкажіть про це.
На конкурсі фестивалю Vezha ми обрали завдання – далеке майбутнє. Там люди опинилися в умовах браку ресурсів, але з високим розвитком технологій. Нашою метою було створити за 2 години такий макет будинку, у якому людині справді комфортно жити. Це дуже важливий досвід. Особисто мені було дуже цікаво спостерігати за тим, як моя команда придумувала концепт, розробляла ідею втілення та виконувала завдання. Прогнозуючи майбутнє, ми усвідомлюємо сьогодення та маємо можливість сформувати для себе подальший план дій. Таке собі стратегічне планування, якщо мовою архітектури та дизайну.
Словом, хоч ми й не перемогли, але я отримав справжню сатисфакцію від командної роботи своїх працівників. Скажу навіть більше, усвідомлюючи проробленість нашої концепції, сьогодні ми маємо ідею реалізувати придуманий нами об’єкт. Тож слідкуйте за анонсами.
Якщо вийти за межі фестивальних прогнозів, як особисто Ви бачите житло майбутнього?
Незалежно від того, яким буде наше майбутнє, для житла важлива безпека, комфорт та відповідність до основних базових потреб людини. Гадаю, усе будуватиметься за імпровізаційним сценарієм. Людство розвивається настільки швидко, що буває важко скласти план навіть на рік вперед. Мені видається, що з браком ресурсів, наприклад, питної води, глобальні зміни відбуватимуться щомісяця. Людина має звикати бути в постійному дрейфі.
Які інновації своєї сфери Ви використовуєте вже сьогодні і розумієте, що без них просто неможливо обійтися?
Найперше – це енергоефективність і усі системи, що з нею пов’язані. Я б сказав, що вони навіть переважають сьогодні над питанням комфорту. Та й, в принципі, поняття комфорту змінилося. Ще досі багато хто вважає комфортною температуру у приміщені 22-24 градуси, бо звикли жити, використовуючи дешеві ресурси. Однак тепер все частіше нормою стає прохолодніша температура. Економія ресурсів – це найкраще енергозаощадження. Треба вчитися цінувати те, що маємо. Відповідно, у архітектурі ми дотримуємося ідеї економії.
Дуже часто тепер можна чути слово «діджиталізація». Чи актуальне воно в архітектурі та дизайні інтер’єрів?
Це модне слово , яке насправді означає «оцифровування». Архітектура вже давно оцифрована і технологічно розвивається високими темпами. Інтер’єри використовують інтерактивні елементи, але зараз усі інтерактивні технології стали суттєво дешевшими. Відверто скажу, відчувається певний бум інтерактиву.
Сьогодні інтерактив в інтер’є рі ми використовуємо, аби зробити простір більш динамічним та цікавим. Це сучасна форма спілкування власника бізнесу з його клієнтом. Віртуальне спілкування тепер досить звичне явище, ми вже змінили свій звиклий спосіб життя на користь діджиталізації. Так і в інтер’єрі – люди очікують актуалізації та змін. Тепер це нормально – селитись в розумні будинки, використовувати енергоефективні заходи, користуватись екологічним електротранспортом.
Бачу, що на інтерв’ю Ви приїхали на електросамокаті. Любите інновації чи йдете за трендами?
На електровелосипеді та електросамокаті їжджу вже 4 роки, адже у них є низка переваг перед звичайним транспортом. Щонайменше, це дешево, екологічно і дуже виручає в робочих поїздках, заощаджує час. Мені подобається відстежувати усі новинки, адже з їхньою допомогою можу зробити більше та зреалізувати щось абсолютно нове.
Сліпо за трендами йду дуже рідко. Якщо на ринку з’являється новий, найгарніший електросамокат від супервідомої фірми – це не гарантія, що я його придбаю. Для мене, перш за все, важливими є технічні параметри, коли виробник потурбувався про мій комфорт та безпеку, а не про красиву обгортку.
На Вашу думку, наскільки інтенсивним є створення інноваційних проектів в Україні і чи готові ми бути користувачами?
Якщо говорити загалом, то суспільство готове, але ще цього не усвідомлює. Інновації – це те, що зрозуміло окремим людям, як опера, балет чи навіть той же джаз. Необхідно розуміти, що зміни та інновації робить меншість, так завжди було. Впевнено стверджую, що Україна має для цього достатньо потужностей та ресурсів.
Марку, Вас знають ще як архітектора-реставратора. Ви багато працюєте з пам’ятками культурної спадщини. Чи в реставрації можливі якісь іновації?
Новітні технології не стоять на місці і у цій сфері. Ми часто використовуємо 3D-сканування, електронні спектрометри та переносні хімічні лабораторії. Водночас основним у реставруванні вважаю зафіксувати архітектурну ідею автора пам’ятки та дати їй друге життя. Я прихильник ревіталізації – відновлення життя об’єкту.
Зі свого професійного боку можу сказати, що кожна споруда будується з певною ціллю, а не лише, щоб нею любувалися. Але при будь-яких реставраційних роботах має завжди бути шанобливий підхід до історії. Потрібно зробити адаптацію з мінімальними втратами, висвітливши історію будівлі. Є таке поняття як валідація в бізнесі – і будь-яка історія додає вартості на емоційному рівні.
Ви працюєте в сфері HoReCa (ресторани, готелі, кафе). Чи за весь час роботи сформували свій концептуальний стиль? Який напрям для Вас основний зараз?
За останні два роки ми чітко прослідковуємо, куди рухається сфера гостинності. Чітко можемо спрогнозувати, який, наприклад, готель буде актуальним і відповідно прибутковим наступні п’ять років, а який не протримається і року. Ми сформували для своєї компанії основний концепт роботи – проектуємо «тризірковий готель з п’ятизірковим сервісом».
Зараз у Львові реалізуємо 2 смарт-готелі з мінімізацією людського фактора в обслуговуванні, інноваційними суперкомфортними ліжками в номерах, наявністю смарт-лобі, інтерактивних бізнес-зон для нетворкінгу та гостинною відкритістю для усіх мешканців міста, а не лише гостей готелю. Пропагуємо доступність товару і послуги.
Уляна Салій
Самокати Марка Савицького за посиланням: https://inokim.com.ua
