Заради творчого зростання він готовий виходити із зони комфрорту і кидати виклик самому собі. Знайомтеся – Олексій Гладушевський автор проекту «Топ-модель по-українськи», ПРОДЮСЕР, актор, інтелектуал та людина, яка розуміється на здоровому егоїзмі.
– Пане Олексію, ще влітку ви пішли з посади продюсера телеканалу «СТБ» і стали генеральним продюсером «Нового каналу». Що стало причиною таких змін, адже на «СТБ» ви запустили ряд успішних телевізійних проектів? «Зважені та щасливі», приміром, у НОВОМУ СЕЗОНІ стартували з рекордними показниками…
– Моя відповідь доволі проста – це творче зростання. В один момент мені захотілося розвиватися. А посада генерального продюсера відрізняється від керівництв одним творчим об’єднанням. Так, у мене були успішні проекти, але тепер мені цікаво розібратися, як працює телеканал і ЯК його успішно розвивати.
– Однак все більших обертів набирає проект «Топ-модель по-українськи», де ви керуєте креативною командою, що створює програму. У новому сезоні моделями стали не тільки дівчата, а й хлопці. Вам цікаво працювати у новому форматі? Чим це вас приваблює?
– «Топ-модель» – це певне оновлення формату. Ми розуміли як це працює з дівчатами, але з хлопцями – це дещо нове і для нас, і для глядачів. Коли ми запускали проект, мали на меті змінити ставлення глядача до професії моделі. Люди думають, що моделі це незрозуміло хто, що це все дуже легко і просто. Але ми показали, що робота моделі – тяжка праця. У новому сезоні ми покажемо це ще й на прикладі хлопців. Бо коли професія моделі для дівчини – це щось недосяжне, але реальне, то хлопець-модель для менталітету пересічного українця – це щось взагалі незрозуміле.
– Ви, мабуть, знайомі із європейською модельною індустрією. Скажіть, нам ще далекого до Європи? У якому напрямку ми рухаємось?
– Ми розвиваємося. У Європі – це серйозний бізнес, у нас раніше це виглядало як просто шоу. Тепер же маленькими кроками ми переходимо у бізнес-структуру. Дизайнери роблять якісні речі, Ukrainian Fashion Week цьому сприяє.
– Чоловічий модельний бізнес – це щось нове для України?
– Цей напрям давно розвивається. У нас є дизайнери, які роблять одяг, є спеціальні покази, в яких беруть участь тільки чоловіки. Але завжди це було як хобі для хлопців. На Заході це можливо, тому ми робимо все, аби дати можливість українським хлопцям розвиватися у цьому напрямку.
– Професійний чоловік модель. Розкажіть про його стиль життя, опишіть його робочий день.
– Тут потрібно розуміти – в Україні, чи закордоном?
– Давайте спробуємо задати напрям і описати це для України.
– Насправді у них не дуже цікавий робочий день. Вони прокидаються зранку та їздять на кастинги, фотосесії.
– А є якісь особливості – стиль харчування, заняття спортом? Це потрібно моделям?
– Безумовно. Моделі повинні тримати себе у формі. На Заході із цим суворо. В Україні не так, однак свої вимоги теж є. Загалом, сьогодні немає певних рамок та вимог, щодо параметрів моделей. Сьогодні популярна різноплановість та індивідуальність.
– Це як у «моделі по-українськи» – одні дівчата худорляві, інші, навпаки – більш пишні?
– Так, саме так. Сьогодні у західному модельному бізнесі не щастить таким класичним красуням та красунчикам. Вони менш затребувані. Зараз в тренді дивні риси обличчя.
– Це мабуть дуже стресова робота?
– Так, дуже. Я взагалі не розумію, коли вони встигають їсти. Постійні кастинги, фотосесії, а коли тиждень моди – взагалі робота без спочинку.
– Ви творча людина і креатив – це ваше все. При чому, це проявляється в різних іпостасях – музиці, акторстві, у вашому стилі. Фешн-медіа тільки й говорили про ваше перевтілення, коли ви змінили імідж, перефарбувавшись у білявого чоловіка. Ви ж самі акцентували увагу на тому, що так хотіли проникнути в образ Енді Воргола. Чому саме він? Культура поп-арту вам близька, чи мова про щось інше?
– Я люблю експериментувати. Епоха Воргола мені подобається тим, що там експеримент був понад усе. Богемна тусівка, наближені до Енді задавали тренди завдяки своїм експериментам. Це все робилося легко – придумали та зробили. То був час експерименту заради експерименту і завдяки цьому ми отримали багацько яскравих персонажів, що вплинули на культуру.
Сьогодні ситуація змінилася. Зараз епоха бізнесу і ми задаємо питання: якщо експеримент, то заради чого? Те, що не стосується моїх робочих бізнес-історій, то тут я можу дозволити собі творчий експеримент.
– Виходить, у вас цілісний образ – стильний чоловік та новий інтелектуал. І згаданий Воргол сюди пасує. Як гадаєте, чи важливо сьогодні чоловіку бути інтелектуалом? Багато мужчин, які мають статки і добре заробляють, не завжди є інтелектуальними. Чи це вибір кожного?
– Тут складно судити. Гроші – це не все. Для чого потрібні гроші? Для мене гроші – це інструмент до мого саморозвитку. Для мене творчий інтерес на першому місці. Люди, що заробляють задля саморозвитку та вдосконалення, розвивають нашу країну і планету загалом. Ті, хто заробляють гроші заради грошей – гальмують прогрес.
Вважаю, що інтелектуальний розвиток – це найголовніше, що рухає людиною.
– Інтелектуал – той, хто багато читає. Що читає Олексій Гладушевський?
– З дитинства я завжди читав. Я поставив собі таку ціль – щоб там не було, яка б завантаженість не була на роботі – книги, це те, що завжди має лишатися. Я знаходжу час на книги завжди. Маю велику бібліотеку. До мене приходять гості, бачать її та питають: «Ти все це прочитав?». І я кажу, що так. Книги потрібні вдома, щоб їх читати. Читаю літературу про сценарну майстерність, акторську техніку. З окремих авторів мені імпонує Стівен Фрай.
– Стиль – це частина вашого образу. І ваші успіхи в цьому сенсі говорять самі за себе. Нещодавно ви потрапили до списку топ-50 найстильніших чоловіків України. Багато хто вважає, що стильні чоловіки є у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, але не в усій Україні. Яка ваша думка з цього приводу?
– Я рідко буваю у маленьких містах, хоча й багато подорожую. Думаю, що вони є. До усіх великих міст люди переїхали з провінції. Вже там у них були задатки до власного яскравого стилю.
– Як ви вважаєте, що означає бути стильним?
– Це коли зовнішність, окремі атрибути одягу, співпадають із внутрішнім відчуттям. Я бачив людей, що мають скромний стиль, але яскраво виражений, такий, що личить їм та гармонізує.
– А як у Вас із гармонією та стилем. Як ви відчуваєте себе?
– Прекрасно. Коли я був такий шалений, я так і вдягався. Зараз я трохи спокійний, однак коли мене несе, я можу перефарбуватися у білий колір, вдягнути рожевий костюм, а наступного дня – звичайні джинси та піджак. Я досягнув комфорту із собою, а не зі світом. Я постійно у боротьбі з тим, що навколо, бо інакше мені було би нудно.
– Кожен успішний чоловік має чи добрі чи погані звички, які певною мірою і зробили його таким. Розкажіть про свої звички.
– У мене є погана риса – я швидко загораюся ідеєю і можу швидко перегоріти, якщо не отримаю підтримки та імпульсу. Я знову почав курити. Не палив майже 4 роки. Я зрозумів, що ЗАРАЗ це треба, що я хочу цього.
– На наше переконання, кожен справжній чоловік – Егоїст. Як ви бачите егоїзм? Що це для вас?
– Про деякі речі ми можемо говорити, що от це ми робимо на благо світу, заради тюленів у Антарктиді, однак всі роблять це все заради задоволення власних амбіцій. Оця амбіційність, трохи вища, ніж вона потрібна – це і є ознака егоїзму. Людина для своїх цілей може перевернути світ. Люди, які чогось досягнули – егоїсти. Я не знаю успішних чоловіків, які чогось досягли в житті і при цьому не є егоїстами. Раніше слово егоїст було словом у негативній конотації. Сьогодні воно набуває нового сенсу.
Розмовляв Роман Грицун