Справедливість та чесність – це те, чим керується голова Апеляційного суду у Львівській області Петро Каблак. «Егоїст» дізнавався про позитивні зміни в судовій реформі, про плюси створення антикорупційного суду, чому такий низький рівень довіри населення до судів, що спричиняє корупцію та як з нею боротися.
– Петре Івановичу, які позитивні зміни відбулись в судовій системі з того часу, відколи Ви очолюєте апеляційний суд Львова?
– Будь-яка реформа – це крок вперед, але дати об’єктивну оцінку одразу дуже важко, наслідки з’являються згодом. Тут потрібно розуміти, для кого саме ці зміни позитивні. Будь-яку реформу, а першочергово судову чи правову ми як юристи сприймаємо зі свого боку, а суспільство – зі свого. От, наприклад, візьмемо Революцію Гідності: до суддів та судової системи виникло багато запитань. Почали приймати закони про очищення та відновлення довіри до судової влади. Депутати дають розуміння того, що повинні одразу пройти кардинальні зміни в судовій чи іншій системі, але, на жаль, так не буває, і за чотири роки значних змін ніхто не відчув. І попри те, що всі судді пройшли люстрацію згідно закону про очищення влади, в людей немає довіри до суду.
– Як Ви вважаєте, чому ця недовіра виникає?
Недовіра? А чому раніше не було? А чому тепер є? А чому деякий час пройде, і знову буде довіра? Напрямок цієї думки залежить від того, як її спрямують, так вона і формується. От, наприклад, кажуть, що недовіра до судової влади – 90%. Але виявляється, що всі ці люди ніколи не були в суді і не мали там жодних справ, і далекі від того, що таке суд, і чим він займається. А більшість з тих, хто стикався, вважає, що суд працює добре. Де тоді об’єктивна оцінка та справедливі показники цього рейтингу?
– Розкажіть, будь ласка, яка ситуація на сьогодні в судовій владі в Україні?
Судова влада – це широке поняття. Це всі суди, від найпершої і до останньої інстанції, це і національна школа суддів, яка готує, вчить та підвищує кваліфікацію, це державна судова адміністрація, яка займається матеріально-технічним, організаторським та фінансовим забезпеченням всіх судів, це і Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка здійснює підбір, екзамени та конкурси судів, це також дуже високий орган – Вища рада правосуддя. Об’єктивно оцінити роботу цілої судової системи в країні складно. Останнім часом пройшов ряд серйозних змін. Найвідповідальніший для суспільства крок – це зовсім по-новому сформована Вища рада правосуддя, в якій закладена ідея судової реформи щодо створення незалежного суду. А формують незалежний суд за рішенням Вищої ради правосуддя, яка складається з голови Верховного суду, суддів обраних з’їздом суддів, представників прокуратури, адвокатів, Президента та Верховної Ради і наукової спільноти. Цей сформований незалежний орган має можливість вирішувати питання, незалежні ні від кого, і саме тут закладений фундамент правосуддя.
-Закони, які приймає Верховна Рада інколи заплутані, відповідно важко ухвалювати рішення. Як в таких ситуаціях мудро вчинити?
-Треба приймати Соломонове рішення і брати відповідальність на себе. Для того держава і довірила тобі таку посаду.
-На Вашу думку, як боротися з корупцією?
– Корупція – це один із видів правопорушень чи злочинів у суспільстві, які усунути практично неможливо. За соціологічними показниками, рівень корупції в нашій країні, на жаль, високий. За дослідженням європейських організацій, які визначають рівень корупції в нас, Україна посідає 134 місце серед 168 країн світу. Чому так? Та через те, що рівень економіки в країні невисокий, тому потрібно розвивати економіку країни та збільшувати заробітні плати. Першочергово спонукають до корупції можливості, які людина має на своїй посаді, і може ними скористатися, та невисока заробітна плата, яка і призводить до цього. Тішить те, що за останні роки в нас почали дотримуватись якихось заходів щодо її подолання, і рівень корупції почав знижуватися.
-Чи може Антикорупційний суд змінити теперішню ситуацію в країні?
-Насправді важко це передбачити, але я як і кожен громадянин країни сподіваюсь, що змінить. Але якщо в цьому суді працюватимуть професіонали та чесні люди, над якими теж буде пильний контроль. Тоді створення такого суду вже буде великим досягненням для країни.
-В районних судах частина судів працює без повноважень, чи допустимо це?
-Недопустимо. Це обтяжує судову діяльність, негативно впливає на захист прав людини, якщо говорити про верховенство права та європейську практику.
-А чому так склалося?
-Раніше законодавство України призначало суддю терміном на п’ять років, а після того, проаналізувавши професійність його роботи, Верховна Рада давала повноваження працювати безтерміново аж до відставки. Зараз процедура переходу від закінчення терміну п’яти років до безтермінової каденції скасована. Сам перехід дуже складний, і ще не до кінця правильно сформований. Тому судді, в яких п’ятирічний термін праці закінчився, змушені певний час працювати без повноважень, поки триває процедура переатестаціїї. Нещодавно до законодавства України були прийняті певні зміни, і в майбутньому ми цю проблему подолаємо.
-На Вашу думку, як очистити судову гілку від непорядних служителів Феміди?
-Всі судді що три роки тепер будуть проходити атестацію та перебувати під пильним оком громадськості. І при будь-яких неправомірних вчинках суддів будь-яка людина може звернутися до Вищої ради правосуддя. І якщо це підтвердиться, то на таких недобросовісних працівників Феміди чекають догани або ж звільнення, залежно від складу обвинувачення.
-Якими рисами характеру повинна володіти людина на посаді судді?
-Мабуть, загальнолюдськими – чесністю, толерантністю, професійністю, терпеливістю, мужністю.
-Працювати в суді дуже складно. Як Ви відновлюєте свої сили? Як любите відпочивати?
-Надзвичайно люблю Карпати, свіже повітря, ліс. Зазвичай відпочиваємо з дружиною в санаторіях Львівщини та Закарпаття. Саме там мені вдається відновити свою енергію та силу.
-Розкажіть про свої щоденні звички.
-Їх я маю багато. Однією з таких постійних звичок є ранкова зарядка протягом десяти хвилин щодня, піші прогулянки після робочого дня.
Розмовляли Марія Вінчура та Ірина Добровольська
