Цей текст я писав майже місяць. Протягом двох тижнів із цього місяця я не міг його (як і інші) дописати, бо мій син хворів. Дружина не могла відкласти роботу, а я, хоч і ціною фінансових втрат і образ із боку партнерів та співробітників, міг. Дивний збіг, але саме в момент, коли я все відкладав написання тексту про батьківство, зрозумів для себе найчіткіше: зараз я насамперед батько. Вже потім – чоловік, син, брат, друг, українець, редактор, співвласник бізнесу.
Дитина – це обов’язок. Обов’язок, взятий на себе добровільно, а, відповідно, й безумовний. При цьому обов’язок настільки природний, що інстинкти часто підкажуть більше, ніж будь-які суспільні норми. Якщо інстинкт каже вам, що зараз ви потрібні синові чи доньці більше, ніж всім людям світу разом узятим – варто кинути все і приділити час дитині.