Протягом минулого року мені довелося кілька разів їздити Польщею з гастрономічними турами. У якихось випадках консультував тамтешніх рестораторів на тему маркетингу й комунікацій, у якихось просто шукав тамтешні галицькі рецепти, а десь (як у Гданську, наприклад) – просто як любитель добре попоїсти. За результатами цих поїздок – ось мій список ресторанів, які не варто оминати, якщо ви мандруєте Польщею. Загалом у наших сусідів зараз повальна мода на кебаб та піцу, але якщо пошукати, можна знайти щось цікавіше.
Ресторан замку Дубєцко. Надзвичайно популярний заклад, незважаючи на те, що розташований далеченько від основних транспортних і туристичних шляхів. Якщо порівнювати з чимось в Україні, то уявіть собі місцину десь в районі Жидачева або Ходорова, куди спеціально поїсти їздять зі Львова, Франківська і навіть Києва? Уявили? Так отож. Керує рестораном Януш Пира, один із найавторитетніших шеф-кухарів Польщі, який представляв свою країну на багатьох потужних міжнародних змаганнях. Кухня – польська інтерпретація галицької, а також мисливська. Їхній паштет з індика під журавлинним соусом – страва, яка точно входить до десятки найсмачнішого, що я їв у своєму житті. Також рекомендую спробувати оленину.
Потрапити в Дубєцко найпростіше автомобілем: треба з Перемишля їхати на південь до Красічина (і не забути зазирнути в тутешній палац з венеціанськими розписами), а там повернути на Захід гірською дорогою. Ще з годину їзди – і ви на місці.
Краків. Хоча в Кракові вже є навіть мішленівський ресторан Miod Malina, мені цікавішими здалися інші заклади. По-перше, Galicja po kolei, неподалік вокзалу. По-друге, Pod Złotą Pipą, ближче центру на Флоріанській.
Назва ресторану Galicja po kolei містить у собі відразу два значення. Це одночасно «Галичина на колії» (тобто біля вокзалу) і «Галичина по черзі». Суть у тому, що тут щодня змінюють частину меню, і якщо ви приходите щодня впродовж тижня, зможете спробувати страви різних народів, які входили до складу Австро-Угорської імперії: українців, поляків, чехів, словаків, угорців, австрійців, румунів. Дуже раджу спробувати тут пляцок по-угорськи: величезний дерун, складений вдвоє, в якому також лежать гуляш, сир і салат.
Pod Złotą Pipą позиціонує себе як «ресторація цісарської кухні», що означає також поєднання польської галицької кухні з австрійськими та угорськими нотами і класичними додатками та соусами італійської кухні. Моя особиста рекомендація – голонка, печена в пиві, а також шматки свинячої полядвиці. Але качка також нічого.
Вроцлав. У цьому місті, попри його туристичність, кебаби і піци майже повністю витіснили місцеву кухню. Найбільш заповнені заклади, принаймні на перший погляд, – піцерія «Маргарита» (до речі, справді найкраща піца, яку я куштував у Центрально-Східній Європі), траторії, кебабні, а також знайома нам усім «Хінкальня» за львівською франшизою. Утім, є кілька цілком специфічних закладів.
По-перше, кав’ярня Gniazdo, рідкісний випадок закладу зі сніданками о 6 ранку та свіжообсмаженою кавою (більшість закладів Вроцлава відкриваються об 11 годині). Власник кав’ярні – українець із Харкова. Снідати рекомендую саме там. По-друге, на площі Ринок є Karczma Lwowska. Кухня не вражає особливими смаками, але цікаво подивитися, що вважають «львівською кухнею» нащадки людей, котрі виїхали зі Львова два-три покоління тому. Так виглядає, що найбільш львівським спеціалітетом тут вважають звичайні голубці. Ну і на закуску – чисто вроцлавська концепція Setka, або ж «сто грам» по-нашому. Атмосферний заклад з якісним алкоголем, де в легкій невимушеній формі висміюють польські традиції часів комунізму. Саме сюди у Вроцлаві варто піти випити, але тут же і найкращі вареники – ну майже такі смачні, як в Україні. Розташований заклад трохи поза центром, але воно варте того.
Гданськ
У Гданську очевидний лідер симпатій як місцевих жителів, так і туристів – ресторан Prologue. Його вам порадять місцеві, всі можливі рейтинги і путівники. Тому довго зупинятися не буду, хіба пораджу спробувати пасту з трюфелем. А от із менш відомого розповім про невеликий заклад у Сопоті, назва якого U Morza (Біля моря). Просто з вітрини, як в їдальні, ви можете замовити тут просто неймовірного смаку тартар з лосося та оселедець по-кашубськи. А після такої перекуски час обирати рибу з гриля. Просто спитайте поради в офіціанта і беріть те, що найсвіжіше. Цього закладу ви не знайдете в путівниках, тут дуже банальний інтер’єр, зате з тераси видно море, риба найсвіжіша, а серед гостей – дипломати, найвідоміші бізнесмени та політики Гданська.
Всеволод Поліщук
