Processed with VSCO with f2 preset
Грузія. Така близька і майже рідна нам країна. Особливо останніми роками. Хоча українців і грузинів єднає не одна сотня років дружби. Найбільше це стосується львів’ян, адже грузинська діаспора у нашому мультикультурному місті – найбільша в країні.
Вино, хінкалі, хачапурі, чурчхела – цей перелік знайомих нам національних смаколиків можна продовжувати і продовжувати. Їх знають всі. Так само, як і грузинське економічне диво, про яке нам не втомлюються розповідати у ЗМІ. Чи так все працює насправді, ми вирішили переконатися самі і вирушили на відвідини Тбілісі. Загалом нам дуже сподобалося, тому хочемо поділитися з вами місцями, які неодмінно треба відвідати, проводячи час у столиці Грузії.
Почнемо ми зі найдавнішої частини міста – Старого Тбілісі. Він займає приблизно ту територію, яку Тифліс (саме так називали місто до 1936 року) займав у XII ст. Вулиці в цьому районі вузькі, будівлі зберегли риси середньовічної забудови. Велика частина з них відреставровані і виглядають як милі мережані казкові будиночки. Особливої уваги тут заслуговують найдавніша в Грузії церква Анчісхаті та Театр маріонеток Резо Габріадзе (точніше його чудернацька вежа з годинником).
Далі рухаємося до сучасного символа Тбілісі – Моста миру. Ця вражаюча споруда та парк Ріке поряд з нею – чудове місце для милої прогулянки містом. Споруда справді захоплює і вдень (коли всі перехожі милуються плавними лініями та чудернацькою формою), і вночі (коли місцеві та гості міста спостерігають за шоу світла і кольорів, створеним 35 000 ламп). Міст – герой фоток, поштівок, реклам, фільмів та кліпів. Це місце, мабуть, найбільше уособлює прогресивність Грузії, її намагання бути сучасною, успішною європейською країною (хоча ставлення місцевих до нього неоднозначне). Але насправді і тут не без фак-апів, адже частиною цього сучасного комплексу є збудований, але так і не відкритий культурний центр. Хоча він і отримав від тбілісьців жартівливе прізвисько «курячі стегна», це дуже стильна, велика і перспективна будівля, яка, на жаль, пустує.
Далі, не зупиняючись, пропонуємо прогулятися на вершину пагорба, де розташовані Президентський палац і величного собору Цвінда Самеба (Святої Трійці). Обидві збудовані за президентства Михаїла Саакашвілі будівлі вражають. Церква взагалі є найбільшою та найвищою у цілій Грузії. Проте, власне, прогулятися сюди рекомендуємо з інших причин: саме у районі, розташованому на півдорозі до храму, можна побачити справжній Тбілісі. Тут немає вражаючої архітектури чи ультрасучасних будинків. Тут дивує інше: у самому центрі столиці люди живуть у аварійних напіврозвалених будинках «на курячих ніжках». Тріщини між особняками завширшки 0,5м, підперті палями балкони, просілі фундаменти. Тут абсолютно кожен будинок потребує негайної реконструкції, а проходячи повз окремі з них, часом виникає страх опинитися під завалами вже і зараз. Саме після оглядин цієї частини міста розумієш, чому грузини можуть бути незадоволені владою, чому нарікають на одного чи іншого президента. І справді, на дивовижні конструкції зі скла і металу не так цікаво дивитися, коли в тебе вдома протікає дах. Проте це не впливає на дух і приємні враження від міста і заохочує рухатися далі.
Тому пропонуємо піднятися на ще один пагорб. Взагалі у Тбілісі пагорбів багато. Але цей наразі – головний. Зазвичай за це звання він змагається з горою Мтацмінда, де розташовані парк атракціонів з величезним чортовим колесом і телевежа. Але, як виявилося, колесо розібрали на реконструкцію, а парк сам по собі без нього не такий цікавий. Тому неодмінно наголошуємо на відвідинах фортеці Нарікала та Ботанічного саду. Піднятися туди можна канатною дорогою з парку Ріке, а спуститися вже пішки. Окрім красивої панорами столиці це місце може запропонувати роупджампінг з кінцевою зупинкою у ботанічному саду та оглядини і лазіння по залишках 1500-літніх стін фортеці Нарікала. Насправді дуже цікаво і захоплююче, бо види звідти навіть захопливіші. Але це атракція для сміливих – тут досить небезпечно, якщо бути неуважним. Проте воно того вартує однозначно.
Спустившись донизу, ви опинитеся у районі Абанотубані неподалік славнозвісних сірководневих лазень. Відвідати їх рекомендуємо після довгого дня на ногах – це точно розслабить. Тут їх є кілька. Нарахували ми 5 чи 6. Послуги усюди однакові, різняться вони лише рівнем сервісу та цінами. Найдешевше у Kings Baths, найдорожче – у красивій Орбеліанівській. Хоча різниця насправді 30 ларі проти 40 (300 і 400 грн) – не така велика. Перша пропонує більше «автентичності», друга – красивий вишуканий інтер’єр та носить звання найстарішої. Проте, яку б ви не вибрали, скоріше за все, треба буде робити резервацію, бо зазвичай усюди все завжди зайнято. Окрім, власне, лазні можна замовити додатково послуги масажу і пілінгу. Масаж потрібен, якщо ви вже і негайно хочете отримати ще більше релаксу. Але загалом роблять його, не дуже стараючись. Поєднавши 2 послуги в 1, насправді отримуємо кожну з них не повноцінно. Масаж – це фактично розмазування мильної піни, а пілінг – просто тертя спеціальною рукавицею. Загалом відвідини цих лазень – те, що потрібно після довгого дня прогулянок. Тут можна нічого не робити – просто мокнути у басейні з цілющими водами. Позаду комплексу бань розташований каньйон та водоспад – рекомендуємо прогулятися.
Чудово порелаксувавши, після лазень обов’язково захочеться поїсти. Красивих, стильних і сучасних ресторанів у Тбілісі вистачає, але ми пропонуємо зайти у щось дуже місцеве. Зазвичай ці заклади виглядають як наші генделики на Підзамчі. Але їжа там прекрасна. Ми обрали Racha Dukhan по вул. Лермонтова в районі Сололакі. Тут немає привітних офіціанток. Замовлення тут роблять «на барі». Тут палять… Але, як показує досвід, саме в таких місцях найсмачніше. За порцію долми, хачапурі, хінкалі, оджахурі та 0,5л домашнього вина ми заплатили 20 ларі (трохи більше 200 грн). Хіба ж це не гастрономічний рай?
Не можемо також і не розповісти про головну вулицю Тбілісі – проспект Шота Руставелі. На відміну від всього, про що ми говорили раніше, це місце досить сучасне. Забудовувати його почали наприкінці XIX ст., і воно рясніє монументальними спорудами, серед яких Парламент Грузії, Академія наук, Національний музей, Опера, два торгові центри. Тбілісі ніколи не був осередком шопінгу і спеціально заради покупок сюди їхати, звісно, не варто, але будучи тут, оновити гардероб можна дуже вигідно. Вибір марок і асортимент досить непогані, а ціни на товари світових брендів середнього рівня – дуже навіть хороші. Наприклад, взуття від Calvin Klein чи Emporio Armani можна купити за ціною лише їхніх підошв в Україні. Якщо хочете чогось екстравагантного – пройдіться шоу-румами грузинських дизайнерів. Їхні стиль і бачення справді оригінальні. Не дарма одним зі світових законодавців luxury-streetwear моди і креативним директором брендів Balenciaga і Vetements є грузин Демна Гвасалія.
І на завершення, відвідуючи сучасну столицю Грузії, дуже радимо вам подивитися і на стародавню. Це місто Мцхета, розташоване всього 25 км від Тбілісі. Бюджетно доїхати туди можна регулярною маршруткою з автовокзалу. Якщо ж хочете більше комфорту, ціна за таксі теж не буде непідйомною. Відома Мцхета першочергово двома місцями – своїм головним храмом Светіцховелі та монастирем Джварі VI ст. Церква розташована в самому центрі міста і оточена мініатюрними та затишними вуличками з відреставрованими будівлями. Влада країни просто безкоштовно відновлює первозданний вигляд історичних будинків, в яких живуть місцеві. Скидається на те, що не платить вона лише за встановлення вхідних дверей, бо вони всюди на диво простацькі. Між оглядинами храму і поїздкою в монастир Джварі (пішки до вершини пагорба треба йти кілька годин, тому краще взяти таксі) не можемо не порекомендувати зайти на надзвичайно смачні хінкалі до бару Old Taverna. Їхній секрет – у великій кількості зелені, доданої до м’яса. Вона робить страву неперевершеною. А після обіду вирушайте на оглядини перлини Грузії – монастиря Джварі. Вражає він не стільки своєю архітектурою та історією, скільки розташуванням. З вершини гори відкриваються неймовірні краєвиди на засніжені вершини гір, саму Мцхету і місце злиття двох головних річок країни – Арагви і Кури. Цю красу не раз описали відомі письменники і поети минулого та сучасності.
Processed with VSCO with f2 preset
Грузія – чарівна і дуже мила. Також вона дуже різна: нові будівлі захоплюють і дають відчуття сучасності та прогресивності. Проте водночас на вулицях стільки прохачів милостині, скільки не завжди зустрінеш навіть в Індії. Тут успішно втілені багато інноваційних проектів, але вулицями міста між інших автобусів курсують маршрутки «Богдан». Але, незважаючи ні на що, в Тбілісі дуже легко відразу почуваєшся своїм і просто віддаєшся насолоді від вина, смачної кухні та історії. Тут не хочеться нікуди поспішати і гнатися за екскурсіями. Воно все трапляється саме, треба тільки сюди прилетіти.
Остап Процик
