В уяві тих, хто поки на власному досвіді не дослідив Південно-Східну Азію, Гонконг, Сінгапур і Куала-Лумпур виглядають дуже схоже. Всюди прогрес, розвиток, хмарочоси і багатство. Проте різниця там є в усьому. Звісно, крім технологій і хмарочосів. Вони чудові всюди. Цього разу ми відвідали Гонконг і охоче поділимося з вами його найцікавішими місцями.
Отже, Гонконг – це автономія Китаю. Причому настільки автономна, що має власний візовий режим, валюту і кордон з рештою країни. Разом з Макао, Шеньчженем, Гуанчжоу та ще кількома містами дельти Перлинної річки він утворює найгустонаселенішу агломерацію в світі. Кожне з міст розвивається стрімкими темпами і має свою основну особливість. Макао, наприклад, за лічені роки став світовою столицею азартних ігор, залишивши далеко позаду Лас-Вегас. Гуанчжоу є світовим центром торгівлі завдяки знаменитій виставці. Гонконг – це головний фінансовий центр Азії, давній та дуже потужний порт і центр торгівлі. Від решти Китаю він відрізняється своєю космополітичністю та європеїзованістю.
І це не дивно. Адже ще 20 років тому місто перебувало під протекторатом Великобританії. Це лишило свій слід і в культурі, і в архітектурі, і в гастрономії, і в назвах місць.
Місто прекрасне. Воно чисте, прогресивне, сучасне, чудово організоване. А його панорама з височенними хмарочосами вже давно стала не тільки символом Гонконгу, але і одним з підтверджень прогресивності Азії. При цьому збудоване все у місті так, щоб максимально зберегти і природу та дати можливість містянам проводити вільний час у затишних парках та на красивих площах. Сюди жителі Гонконгу часто виходять з офісних джунглів на ланч, щоб провести кілька хвилин на свіжому повітрі.
Але ми ж хочемо вражень і видовищ. За цим треба вирушати на огляд панорам міста. Саме так, відвідування Гонконгу без огляду його з висоти буде геть неповним. Більше того, мабуть, це основне, що тут варто зробити. З якої точки б ви не дивилися на місто, звідусіль його центр складається у дуже красиву, цільну та мальовничу картину. За це треба дякувати архітекторам Гонконгу. Вони і постаралися, щоб в місті був не один оглядовий майданчик.
Найвідомішим з них, безперечно, є Пік Вікторія та його панорамна оглядова тераса. Про це місце знають всі, адже однойменний пагорб є найвищою точкою міста і видом звідси захоплюються вже не один десяток років. Добратися сюди можна на старезному фунікулері-трамвайчику, який запустили англійці ще в 1898 р. Через свій поважний вік та автентичний принцип роботи пропускна здатність транспорту невелика, тому заради цього досвіду треба буде трішки постояти в черзі. Проте воно того варте.
Інша опція (якщо маєте достатньо часу) – піднятися на гору заввишки 554м пішки. Тут навіть є спеціальний маршрут. Проте майте на увазі, що це займе трохи часу і місцями пробиратися треба поміж обплетеними ліанами пальмами. Нагорі вас чекає просто красивий вид з кількох майданчиків або дуже красивий вид з панорамної тераси на 360 градусів (квиток потрібно купувати додатково або придбати комбо «трамвай+тераса» ще біля підніжжя пагорба). Звідси можна побачити гори, якими оточений Гонконг, «частокіл» з хмарочосів (їхня концентрація тут найвища в світі) та бухту Вікторія. Це найвідоміший вид Гонконгу на всіх фото, поштівках, рекламах.
Наступним оглядовим майданчиком є 100 поверх найвищого хмарочоса міста – Міжнародного комерційного центру (393м). Якщо Пік Вікторії є найвищою відкритою точкою для оглядин міста, то майданчик тут – найвище розташоване приміщення для милування Гонконгом. Звідси панорама виглядає зовсім по-іншому: на передньому плані бухта королеви Вікторії, далі – хмарочоси, позаду яких розкинулися гори.
Третім місцем, звідки можна побачити красу Гонконгу з висоти, є хмарочос Банку Китаю. Він нижчий за Міжнародний комерційний центр, проте не менш цікавий. Панорама звідси – це ніби вид зсередини, оскільки стоїть будівля у діловому центрі міста серед інших висоток.
Оглянувши урбанізовану частину мегаполіса, неодмінно захочеться побачити і трохи природи, адже все місто оточене зеленими горами та пагорбами. Чи не найкраще для цієї нагоди підійде острів Лантау. Найвизначнішими його місцями є «Діснейленд» (куди ж без нього, азіати люблять розваги), статуя Будди і рибальське селище Таі О. Ми вирушили на оглядини останніх двох. До найбільшої бронзової статуї сидячого Будди (саме так її правильно називати, бо між статуями Будди теж є конкуренція.
У багатьох містах Китаю, Таїланду та інших азійських країн є грандіозні статуї пророка. У інших місцях також є кам‘яні фігури) можна добратися двома способами. Це канатна дорога, яка за півгодини понад мальовничими горами довезе вас до місія призначені. Або піший маршрут прокладеними стежками. Ця опція не менш захоплююча, адже дорогою ви натрапите на безліч красивих місць з неймовірним видом. Проте для цього варто видалити цілий день, оскільки маршрут таки довгий. Він може мати довжину до 10 км і тривати до 4 год.
Місце призначення ж дасть можливість оглянути статую заввишки 34м, музей всередині, панораму гір та узбережжя. А за додаткову плату також пообідали буквально під самим Буддою і погуляти найвищим оглядовим майданчиком біля самих ніг пророка. Хоча насправді найбільший захват на острові Лантау викликає село Таі О. Сюди ніби не добралася цивілізація. Тут ніби все завмерло. Люди тут живуть так, як і сотні років тому.
За 20 км від одного з найрозвиненіших міст світу можна побачити селище, яке стоїть у воді на курячих ніжках вже багато років і досі витримує.
Тут як і колись ловлять і солять рибу, на базарі продають різноманітні чудернацькі морепродукти і сушать жовтки з качиних яєць на сонці. Гуляючи «вуличками», можна іноді побачити що діється в місцевих хатах. Хтось готує їсти, хтось дивиться телевізор. У когось немовля лежить на столі (а, може, це одночасно і столи, і шафи, кухонні меблі) і бавиться. А при цьому, це похилені халупки, які стоять на палях у воді. Це дуже мило, невимушено і по-справжньому.
Крім того, варто скористатися найпопулярнішою тут туристичною атракцією – прогулянкою на катері довкола острівної частини села до місця, де живуть дельфіни. Хоча привабливість цієї розваги зовсім не в них. Найцікавішим в катанні є можливість побачити зблизька згадувані вже будиночки на воді, а також довжелезний міст з Гонконгу до Макао. А дельфіни – це вже як пощастить.
Повернувшись назад у Гонконг, можна прогулятися старішими частинами міста на півострові Коулун в районі вулиці Nathan Road. Тут ви побачите типовий стиль Чайна-тауну, якими ці райони є в багатьох великих мегаполісах з китайською общиною. Старі неонові вивіски, дешеві ширпотребні товари, качки по-пекінськи та інший стріт-фуд. Якісний шопінг тут не вдасться, але сувеніри і кумедну дрібноту можна знайти дуже легко. Є тут навіть скверик, обставлений прилавками з найрізноманітнішими інтимними товарами.
Якщо ж хочеться поповнити гардероб брендовим одягом, а арсенал техніки – крутими гаджетами, тоді прямуймо тим самим районом ближче до берега. Саме тут розташовані всі Fendi, Armani, Rolex та інші преміум-магазини. А після цього вирушайте на набережну – там о 20.00 щодня має місце світлове і музичне шоу за участі 44 хмарочосів на протилежному березі бухти Вікторія. За свій масштаб його навіть занесено до Книги рекордів Гіннесса. Проте спеціально заради шоу сюди їхати не варто. Насправді не вражає і не шокує. Тому варто просто подивитися, не завищуючи очікувань. Проте якщо ви вже гуляєте неподалік або пануєте оглядини півострова Каплун, то ця освічена панорама сучасного мегаполіса може стати чудовим завершенням насиченого туристичного дня.
Загалом якщо ви приїдете у Гонконг на 3-4 дні, цієї програми буде цілком достатньо. Гонконг не переповнений різноманітними дивовижами, які постійно вражають, але разом з тим це дуже комфортне і затишне місто, де почуваєшся спокійно та розслаблено. Тому можна просто розслабитися і гуляти, куди веде погляд чи очі. Всюди буде приємно і безпечно. І обов’язково покатайтеся на двоповерхових місцевих трамваях. І не так важливо куди і звідки. Просто з кінцевої на кінцеву і назад. Вони дуже милі та цікаві і можуть показати вам місто не гірше за туристичні автобуси.
Окрім інших визначних місць туристів раді бачити у парку водних розваг Ocean Park, у музеях міста та в храмах. Найвідоміші з останніх розташовані досить далеко від центру, тому на їхні оглядини відведіть по кілька годин.
Та й узагалі в Гонконгу поспішати не варто. Просто розслабтеся, гуляйте і насолоджуйтеся. Місто ніби для цього і збудоване.
Остап Процик
