Японія – далека та дивна країна, що викликає різні асоціації. Для когось це гора Фудзі (Фудзі Яма) з вічно білою верхівкою, як в старого дідугана і цвіт сакури на її фоні, для когось це самураї та граціозні жінки в кімоно, суші, зелений чай чи потужні корпорації. Японія або Ниппон (місце, де сходить сонце) – це країна-контраст сталих традицій і технологічного прогресу, які гармонійно поєднуються між собою. Це неодмінно потрібно побачити в своєму житті.
Перше, що вражає, коли виходиш з літака , це важке вологе повітря до якого потрібно звикнути, так як і до різниці в 6 годин з Україною. Але всі дивні відчуття зникають, коли ти зачаровуєшся незвичною природою океану та сіткою рисових полів, які супроводжують тебе всю дорогу до Японії. Рис – основний інгредієнт японської кухні, але японці є гастрономічними фанатами і пропагуюють мультикультурну кухню.
Смак Японії – це не лише суші та сашимі, але й зелений чай Матча, солодкі боби Маме, тофу та натто. Це все неодмінно необхідно спробувати. В Японії проживає 126 мільйонів чоловік, це одна з найбільш розвинених
країн світу та вражає організованість та філософія обов’язок перед суспільством японців. Важко уявити як в Токіо вживаються одночасно 12 мільйонів людей.
Ти відчуваєш себе ніби в майбутньому, на років 50 +, коли гуляєш між токійськими хмарочосами, а над головою мчить найшвидший у світі потяг Шінкансен. Переходячи дорогу, тобі на зустріч рухається армія офісних
працівників, одягнених в білі сорочки, але повертаєш у бічну вулицю і ти потрапляєш ніби в ляльковий з живими персонажами. Вулиця Хараджуку знаменита тим, що там збирається токійська молодь і переодягається в персонажів з японських фільмів – аніме. Фантазія відразу не сприймає таке різноманіття кольорів та образів персонажів вулиці Хараджуку. Тут завжди багато туристів, але в Токіо важко знайти місце щоб побути наодинці.
На противагу футуристичній столиці, східна душа Японії живе в Кіото. Він має статус світової спадщини ЮНЕСКО і тут знаходиться Імператорський палац та замок Нідзьо. Вулицями гуляють японки в кімоно і ти мимоволі опиняєшся ніби у фільмі про мемуари гейші. Ти відчуваєш запах сакури та океану, звідусіль лунає «Арігатоу годзаймасу» – дивна мова японців, складна, але цікава з глибоким змістом. Тут важко знайти знайомі оку англійські надписи, лише ієрогліфи, які японці вивчають роками. Для читання газет необхідно знати на пам’ять 3000 символів. Це викликає захоплення японцям, як найпрацьовітішою нацією світу.
У них багато чому можна навчитись, пунктуальності в першу чергу. Для японців запізнення – це вияв неповаги і з тобою більше не бажатимуть мати справи. А ще японці – це нація, яка не вміє говорити «Ні». Дивно, але це створює певні непорозуміння з іноземними партнерами для бізнес-корпорацій. Коли японець вагається сказати «Так» , значить це означає «Ні». Японці є дуже чесними людьми, тут найнижчий рівень криміналу в світі. Приміром, якщо ви щось забули, то це в 90% буде на тому ж місці або в бюро знахідок. Японія є безпечною і привітною країною для іноземців, незважаючи на те, що японці закриті та сором’язливі, вони залюбки допомагають незнайомим людям.
Японія закохує в себе, розширює свідомість, відкриває сприйняття східної культури та усвідомлення власної відмінності, адже наші народи є дуже різними.
Бажаю надихнути Вас на відкриття своєї Японії.
Тимофеєва Софія
