Покер – без перебільшення найпопулярніша карткова гра у світі. Хтось називає її азартною, а хтось – інтелектуальним спортом. Але кожен її гравець мріє бодай раз у житті зібрати роял-флеш – вищу комбінацію покеру, яка гарантує перемогу. Ми спробуємо привідкрити секрети, які ховає у собі ця унікальна гра.
Історія та правила покеру
Покер виник у Європі ще у XVI столітті. З того часу правила змінювались – і до середини XIX століття гра стала схожою на таку, якою вона є сьогодні. Існує понад 100 різновидів покеру. У класичному покері використовують 52 карти без джокерів. Тут перемагають певні комбінації гральних карт, всього їх є 10: роял-флеш, стріт-флеш, каре, фул-хаус, флеш, стріт, трійка, дві пари, пара та старша карта.
Роял-флеш – найкраща комбінація. Про неї мріє кожен гравець у покер. Це найсильніший набір, що гарантує учаснику змагання перемогу. Комбінація складається з п’яти карт однієї масті, починається з десятки і закінчується тузом. Роял-флеш у покері ще називають «королівською мастю» або «бродвеєм». Існує чотири види цієї комбінації, що відрізняються лише мастю. Якщо вже отримав заповітний набір з п’яти карт однієї масті, важливо зберігати спокій та холоднокровність. Тільки так можна не викликати підозр у суперників, аби вони максимально підвищували свої ставки.
Турнір у покері має визначений час початку. Тоді кожен гравець отримує однакову кількість фішок в обмін на певний грошовий внесок, з якого і формується призовий фонд турніру. Ставки гравець робить фішками, а коли програв усі фішки – покидає турнір.
Турнірний покер визнали видом спорту у багатьох країнах. Перший турнір спортивного рівня з покеру у світі провели ще у 1970 році. За звання «короля покеру» тоді змагалися лише 6 учасників, але боротьба тривала цілий тиждень. Турнір виявився настільки популярним, що його вирішили проводити регулярно. Так з’явилася знаменита покерна подія World Series of Poker. Сьогодні за картковими столами збираються вже тисячі гравців.
Зміст спортивного покеру – топові місця у турнірній таблиці. Спочатку гравці намагаються опинитися у призовій зоні, а вже після цього борються за перемогу. Звідси і назва – «спортивний», адже учасники змагаються, як і в спорті. Окрім чітких та затверджених правил, у спортивному покері важливою є не удача, а інтелектуальна складова змагання. А що регулярніше людина грає у покер, то більше зауважує, що на результат подій завжди можна вплинути, прораховуючи кожен хід. Професійні гравці у покер постійно оцінюють пропорцію винагороди та ризику перед прийняттям рішення під час гри.
Покер в Україні
В Україні тривалий час ситуація з покером була вкрай нестабільною – карткову гру то виводили з нелегального поля, то вона знову опинялася за дужками закону. Спортивний покер в Україні легалізували у серпні 2018 року. Окрім того, діє Всеукраїнська федерація спортивного покеру.
Покер як інструмент саморозвитку
Проте покер – це не лише спосіб пограти на гроші, а також непоганий інструмент саморозвитку. Ця гра розвиває особистісні якості, робить людину ерудованою – і при цьому збагачує. Покер виховує терпіння та дисципліну, вчить людину контролювати емоції та обмірковувати свої вчинки. Теорія покеру передбачає знання математики, психологію та логіку. Тож, очевидно, що у цій грі везіння зовсім недостатньо. Тут потрібні уміння, які дозволять тверезо проаналізувати ситуацію.
При довгій грі гарні карти приходять до кожного гравця приблизно однаково часто. Тому завдання не в тому, аби виграти кожну роздачу, а щоб мінімізувати свої втрати при поганих картах і отримати максимальний виграш при добрих. Умілий гравець повинен відчувати, які карти у супротивників, слідкуючи за їхніми ставками та поведінкою за столом. Психологія, уміння читати мову тіла, розуміння загальної ситуації – це складові гри, опанувати які можна лише з досвідом.
Цікаво, що навчати покеру рекомендують і дітей. Скептики скажуть, що не варто привчати малюків до азарту. Проте, з іншого боку, якщо правильно пояснити зміст грошей у цій грі, то покер допоможе дитині звикнути до дисципліни та розвиватиме самоконтроль. Розум дитини гнучкіший, ніж у дорослої людини. І навіть якщо в майбутньому вона вирішить не пов’язувати своє життя з покером, то уміння, що їх отримала у цій грі, допоможуть їй в інших сферах життя.
Покер вчить ставити перед собою конкретну мету та формувати у голові стратегію, аби її досягти. Він розвиває здатність постійно рухатися вперед, не зупинятися на досягнутому та не припиняти вчитися. Гравці чудово володіють статичною та числовою інформацією. Вони легко можуть управляти нею, а це допомагає швидко підніматися кар’єрними сходами. Такі навички необхідні для багатьох професій. Гравець вчиться комунікувати – це неабияк допоможе в подальшому спілкуванні з людьми. А вміння тверезо оцінити ризик і підрахувати ймовірність програшу або виграшу допоможе досягти успіху в будь-якій справі.
Цікаві факти про покер
У США покер називають найбільш політичною грою, бо саме він допоміг Річарду Ніксону стати 37 президентом. Майбутній американський лідер був амбітною, але бідною людиною, тому на передвиборчу кампанію грошей не мав. Заробити їх зумів, вигравши певну суму в карти.
А от у містечку Естансія, що в Бразилії, одного разу за допомогою гри в покер обирали мера. Два кандидати отримали абсолютно однакову кількість голосів. Однак закон, якому на той час було дві сотні років, говорив: тут лідером буде той, хто переможе в інтелектуальній грі. Такою грою став покер.
А що може бути спільного між покером та сандвічем? За нього можна дякувати саме цій картковій грі. Улюблений бутерброд, який можна їсти, не забруднивши пальці, винайшов Джон Монтегю – граф Сандвіч. Якось граф, який любив карти, захотів поїсти, не відволікаючись від гри. Він покликав слугу і наказав принести холодне м’ясо та хліб. А потім наказав покласти шматок м’яса між двома шматками хліба та подати йому в руки, аби він міг одночасно грати і їсти. Таку ідею підхопили партнери по картковому столу. Ось так примха графа неочікувано та швидко увійшла в моду.
Також в історії покеру є випадок, коли грала незряча людина. У 2007 році на світовій серії покеру Хел Любарський зумів зіграти за допомогою рідера, який коментує дії опонента і каже йому карти. Він показав чудовий рівень, залишив позаду дві сотні опонентів, завоювавши місце у команді професіоналів FullTilt.
У покері існують і певні забобони. До прикладу, поганою прикметою вважається присутність собаки у приміщенні, де триває гра. Не слід очікувати удачі, якщо ви маєте на собі брудний одяг. А от психологи стверджують, що добре підібрана музика може чудово стимулювати. Та й кількість карт у покері також не є випадковою. Так, 52 карти в колоді відповідають кількості тижнів у році, а 4 масті (бубни, трефи, піки, черви) – 4 порам року.
І насамкінець варто згадати історію про подвійний роял-флеш під час однієї гри. Кажуть, що можливість зібрати його – один шанс з двадцяти тисяч. Проте в історії покеру є абсолютно дивовижний випадок. У 1994 році американець Алекс Хемстрі, граючи у казино Міраж, що у Лас-Вегасі, зібрав роял-флеш двічі поспіль. Алекс Хемстрі сів за стіл і два рази за вечір змусив товариство покеристів заздрісно охнути. Цей феномен досі жодного разу ніхто не повторив.
Пам’ятайте, покер – це гра для інтелектуалів, вона вимагає ерудованості та тверезого розуму. Тоді у вас є всі шанси стати її королем.
