«Джинджер» – клуб для людей із однаковими цінностями
Він мав працювати хірургом, міг стати священиком, але відкрив бар та кальянний клуб. Просування східної культури самозаглиблення, розвиток барної кухні, створення унікальних коктейльних колб та висока планка у якості послуг стали здійсненням мрії Луки Карпюка.
Лука, як народилось бажання відкрити бар?
Життя – сукупність невипадкових випадковостей. Ще у підлітковому віці були думки про власну кав’ярню, проте вступив на навчання в медичний університет і навіть майже почав працювати хірургом. Поки шукав місце працевлаштування, пішов на підробіток в один з ресторанних закладів Львова. Вивчав «кухню» зсередини. Почав інтуїтивно «наводити порядки», вносити на розгляд пропозиції з удосконалення процесів – і вже через місяць мене призначили старшим зміни. Потім були й інші заклади та посади. Життя повернуло до юнацьких ідей.
Чому саме коктейльний бар і кальянний клуб?
Найлегше дається те, що сам любиш. Ми з партнером – товариські і відкриті, але вибагливі у базових речах. Старі-добрі «наливайки» чи пафосні ресторани – не наша історія. Нам близька атмосфера бару, де вільне спілкування, де багато цього спілкування і тісний контакт між закладом, гостем та персоналом. Якщо до кав’ярні йдуть зранку випити каву, поснідати чи провести робочу зустріч, то бар – історія про невимушене спілкування та нові контакти. Кальянної культури у місті мало. Її здебільшого сприймають, як елемент моди. Ми ж це просуваємо, як давню культуру, що має свою самобутню історію. Кальян дає можливість приєднатись до традицій східних народів. Це завжди особливий спосіб проводити час: як присвятити його самозаглибленню чи розслабленню, так і нагода зустрітись із приємним товариством. Невимушена бесіда. Кальян – річ, яка єднає. І водночас – те, що трохи вириває тебе з суєти, бо це – не цигарка, не розвага на п’ять хвилин.
Ще на світанку барної історії джентльмени збирались в окремо облаштованих кімнатах, смакували алкогольні напої, розкурювали сигари та спілкувались. Беремо за основу традицію та залишаємось сучасними.
«Джинджер» – клуб для людей із однаковими цінностями.
То Ваші клієнти статусні, зрілі чоловіки?
Наш гість – той, хто шукає якість та сервіс. Бар розташований не там, де великий потік людей. Навпаки – ми ніби і в центрі міста, та вулицю Балабана навряд хтось назве центральною. До нас треба спеціально прийти, тому наші гості – не випадкові. «Джинджер» – це про культуру відпочинку зі смаком. У нашому барі розвинена кухня. Ніколи не робимо підмін – ні у кількості налитого, ні у стравах. Дуже ретельно та дбайливо підбирали персонал, адже це головна точка контакту з гостем. Шукали однодумців. Їздили з партнером по Україні – і ось вийшло так, що старші бармен та майстер кальяну в нас із Києва. У команді є люди з різних міст, це додає свого колориту. І у внутрішнє життя закладу зокрема. Загалом же, наше послання світу: «Сюди йдуть за якістю».
Чи маєте щось таке, чим не можуть похвалитись інші заклади?
Ми – єдині, хто пропонує кальяни не лише у класичному варіанті. Готуємо справжні коктейльні колби на морозиві з еспресо та вершковим лікером, на пиві, на ягідному смузі з вином тощо. Розвиваємо кухню. Почали співпрацю з молодим та вже відомим у Львові шеф-кухарем Назарієм Стасьо. Перевертаємо уявлення про бар, бо барна кухня зазвичай – слабка ланка, дотаційна. Ми ламаємо ці стереотипи. У нас повноцінна кухня. Окрім закусок є салати, супи, м’ясо… І що принципово важливо – більшість страв є авторськими, оригінальними, а не стандартними. Свиняча корейка і лосось у виконанні нашого шефа чимало здивували навіть мене. Це справді дуже смачно. Запроваджуємо серію івентів – гастро-вечори у різних тематичних стилях. На вікендах деколи грають кавер-бенди. Наприкінці травня запускаємо ланчі. Маємо на вибір кілька десятків коктейлів – класика, авторські. Настоюємо джин на ароматних листях кафрського лайма, ром на зеленому чаї сенча. Загалом таких дрібних цікавинок є вдосталь. Коктейлі, кальяни, їжа, сервіс – якість у кожній деталі. А ще – ми бар, який відкривається найраніше: о 1-ій годині дня.
Чому «Джинджер»?
Шукали назву, мені спало на думку слово «джинджер» (імбир), бо джин любимо, тему бару розкрили, імбир – спеція, яку використовують в коктейлях і стравах. Якось мені воно зазвучало.
Що далі?
Планую розвиватись у ресторанному напрямку. Ідей та проектів чимало. Але про це багато не розкажу. Не забобонний, але люблю спочатку зробити, а тоді говорити. Вважаю соціальну відповідальність невід’ємною частиною бізнесу. Тому є в планах благодійний проект. Наразі вивчаю схожий успішний досвід колег в інших містах.
Як поєднується у тобі хірург, колишній керівник прес-служби єпархії та співвласник бару?
Медицина та церква дали фундамент і вектор – бути чесним з собою і з навколишніми, залишатись завжди людиною і, зрештою, пам’ятати, що ти лише людина. Приймаючи рішення, часто з партнером повторюємо: «Щоб не було соромно». Для нас не існує неважливих дрібниць. Це формує мою позицію в бізнесі: переговорах, домовленостях та іншому. Це все елементи культури і про цінності.
Врізка:
Кальян приєднує до традицій Східних народів, час для самозаглиблення чи розслаблення, невимушена бесіда, річ, яка єднає. Це те, що вириває з суєти.
Наталя Кузьма
