Коли щелепа керує тілом: хода, дихання і головний біль. Ернест Зулінський – про приховані зв’язки між прикусом, тілом і мозком

Турбує постійний головний біль, який не може вилікувати жоден лікар? Іноді причина може критися там, де ми не звикли її шукати. Сучасна стоматологія вже давно довела, що лікує не лише зуби, а й може покращити роботу нервової системи, постави чи дихання. Потрібно лише виправити неправильний прикус. Ернест Зулінський – стоматолог і гнатолог, співзасновник клініки Dentistree розповів у розмові з «Егоїстом» як працює нейром’язова стоматологія, чому щелепа може впливати на ходу і як зрозуміти, що головний біль виникає через прикус.

– Ернесте, розкажіть про себе: як ви прийшли у професію і що таке гнатологія?

– Я – стоматолог у кількох поколіннях. Мої батько, хрещений і бабуся працювали у цій сфері, тож я буквально виріс серед гіпсових моделей щелеп (усміхається). Моя дружина теж стоматолог у третьому поколінні, тому для нас це справді родинна справа. Разом ми створили клініку Dentistree – у назві є натяк на родинне дерево.

Класична гнатологія вивчає прикус і скронево-нижньощелепний суглоб. Але я працюю ширше – у концепції нейром’язової стоматології, яка враховує нервову систему, м’язові ланцюги й загальний баланс тіла.

– Розкажіть детальніше про концепцію нейромʼязової стоматології. Що це таке?

– Ми, як бізнес, рухаємося у двох унікальних концепціях. Перша – slow dentistry: ми  непотокова стоматологія, а виділяємо на пацієнта стільки часу, скільки потрібно. У нас навіть немає зони очікування – пацієнти не перетинаються, а команда створює для кожного персоналізований простір. Це як мішленівський ресторан на один столик, де команда працює і створює певне дійство навколо пацієнта і його ротової порожнини. 

Друга – нейром’язова стоматологія – наукова концепція з доказовою базою. Вона розглядає прикус у зв’язці з м’язами голови, шиї, спини, а також із роботою нервової системи. Наприклад, коли стрес підсилює стискання зубів чи перенапруження м’язів може змінити положення щелепи – це впливає на поставу, рух і навіть на ходу.

– А чи буває зворотний зв’язок? Наприклад, коли підвернув ногу чи ризикуєш своїм прикусом?

– Так. Є такий термін – тенсегральна система. Уявіть собі намет: він має металевий каркас, і натягнуту на нього тканину. І якщо потягнути за кутик намета, він нахилиться в ту сторону, в яку тягнеш. Наше тіло також побудовано за цим принципом. Кістки – це тверда опора, а мʼязи – тканина, натягнута на каркас. Якщо ви потягнете навіть за свій мізинчик на нозі, то на рівні мʼязових ланцюгів відреагує все ваше тіло.

– За якими ознаками людина може зрозуміти, що проблема починається саме зі щелепи?

– Є поширені запити, з якими до мене звертаються пацієнти. Перша причина – це постійне відчуття стиснутих зубів. Друга – клацання щелепного суглоба або біль при відкриванні рота. Третє – це головний біль або мігрені. 

Багато людей звикають до цього болю та шукають причини в інших лікарів, але комплексна проблема потребує комплексного погляду й мультидисциплінарного підходу.

– Як саме затиснута щелепа чи неправильний прикус може провокує головний біль? 

– Наші жувальні м’язи кріпляться до вилиць і нижньої щелепи. Якщо вони перенапружені або бракує висоти прикусу, то нижня щелепа зміщується назад. Це зміщує язик, звужує дихальні шляхи, і людина інстинктивно подає голову вперед, щоб легше дихати.

Гаджети підсилюють ситуацію: тривалий нахил голови створює хронічне перенапруження потиличних м’язів, накопичується молочна кислота – і виникає біль. Мігрень набагато складніша, але часто її тригером теж є перенапруга.

– Розкажіть, будь ласка, як ви працюєте з пацієнтами?

– Ми робимо дослідження, яке називається функціональна діагностика.

Усе те, що я вам розказав про шию, головні болі, про хрускіт в суглобі – це симптоми хвороби, яка називається скронево-нижньощелепова дисфункція. Перед функціональною діагностикою ми скеровуємо пацієнта на попередні обстеження: КТ для твердих тканин, МРТ або УЗД для мʼяких тканин, діагностику стоп. Тому коли пацієнт приходить до нас, ми вже багато знаємо про стан його тіла.

Далі я, як стоматолог, роблю додаткову функціональну діагностику, яка триває приблизно шість годин. За цей час досліджую зуби, щелепи, мʼязи, суглоби.

– З чого зазвичай починається лікування?

– Дуже часто починаємо зі спеціальної капи на зуби, яка називається нейромʼязовий ортотік. Це такий медичний девайс, який допомагає краще функціонувати нашому тілу.

Капа виправляє положення суглоба, піднімає прикус і виставляє нижню щелепу в комфортне положення для мʼязів. А впливаючи на прикус, ми впливаємо на мʼязові ланцюги – тіло стає рівнішим, дихальні шляхи розширюються. Таким чином ортотік впливає на дуже велику кількість процесів, від психологічних, психосоматичних і аж до головних болів та положення нашого тіла у просторі.

Далі стратегія дуже індивідуальна і залежить від віку та стану пацієнта. Але може включати багато варіантів – від співпраці з іншими спеціалістами і фізичних вправ, до встановлення брекетів і навіть рекомендації займатись оперним співом (усміхається). Так, і таке рекомендуємо дітям, щоб гортань і щелепа розвивались правильно. А іноді достатньо лише носити капу. 


Контакти:

Інстаграм клініки – dentistree_boutique 

Інстаграм Ернеста Зулінського – ernestzulinskyi

Сайт – https://dentistree.com.ua/

Телефон – +38 097 771 71 79

Спеціальна пропозиція для читачів виданнябезкоштовна онлайн консультація.

м. Львів
egoist.lviv@gmail.com
+38 (097) 740 09 11

 

Журнал “ЕГОЇСТ” – медіаплатформа для вашого бізнесу

Підписуйтесь на нас в соцмережах