ego_adm

20 листопада пройшов черговий бізнес-сніданок «Егоїста» під назвою «Бізнес і сторітелінг».

Люди обожнюють історії. А чи потрібні історії у бізнесі? Успішні підприємці вміють розповісти власну історію чи історію свого бренду, стаючи таким чином більш ніж просто бізнесом, а бізнесом з душею. 
Кожен бренд – неважливо, особа це чи бізнес – зобов’язаний мати свою історію.
На сніданку ми дізналися, що структура історії бренду повинна бути саме такою:
• Експозиція (хто, де, коли, чого хоче)
• Зав’язка (з чого все почалося)
• Розвиток (всі події, вороги і союзники)
• Кульмінація (найяскравіший момент)
• Розв’язка (чим закінчилося, висновок).
Створюючи історію продукту чи послуг, слід обов’язково обдумати наступні пункти:

1. Що повинно трапитися з моїм клієнтом, щоб він прийшов до мене?
2. Про що він думає і що відчуває, коли йде до мене?
3. Що він хоче відчути, коли я вирішу його
   проблеми?
4. Як допомогти йому це відчути?
   Модератором заходу була засновниця та тренер компанії «Аґрус: Практика слова», автор та ведуча медіа-проекту про цінності «Ключ до», тренер на TEDxLviv, колекціонерка надзвичайних історій Ірина Снітинська.
   Приймав та дуже смачно пригощав  Ресторан TERRAZZA (Saint Feder Boutique Hotel). З сьомого поверху, на якому розташований ресторан, Ви зможете побачити не лише архітектурні пам’ятки, але й відчути дух старовинного «міста- музею». Шеф- кухар ресторану запропонує Вам вишукані страви середземноморської кухні. Традиційні страви європейської кухні, переплітаючись із фантазією майстра, створять незабутній смаковий ансамбль, а атмосфера затишку та ексклюзиву його доповнить.
   Щодо питань участі у наступних бізнес-сніданках звертайтесь:
   Ірина Добровольська (068 021 02 41)
   Редакція «Егоїста»

Коли жінки почали боротися, як їм здається, за рівноправність з чоловіками – вони самі собі підписали вирок. Я вкажу на проблему, до якої це призводить, і запропоную простий для чоловіків і приємний для жінок спосіб, що вирівнює дисбаланс.

Як жінки втрачають ідентичність?

За останні два десятки років жінки одягли на себе штани, увійшли в діловий світ, навчилися приймати великі рішення і брати на себе відповідальність, почали заробляти хороші гроші, відчули себе самодостатніми і здатними управляти слабкими чоловіками. Прекрасно, хай буде так!

Але жінки не помітили одну маленьку деталь – відтепер у них перестали бачити Жінку. Найперше тепер у них бачать їхню роль. Вона – начальник. І тільки. Або ж – вона менеджер з продажу, або касир на заправці, або актриса, або викладач, або офіціантка, або HR.

Що роблять чоловіки? Підіграють. Тому вони для сучасних жінок, насамперед, співробітники, колеги, клієнти, хто завгодно, але – не чоловіки.

Пам’ятаю, як ще під час навчання в університеті хтось гукнув Олену Володимирівну (заступника декана мого факультету) словами: «Жіночко, жіночко, почекайте!». Вона обернулася і, строго дивлячись на автора слів, гордо відповіла: «Я не жінка. Я – заступник декана!».

Його усмішка та голос приковують увагу. Він став успішним диктором, ведучим та навіть актором. Його щасливому шлюбу, життєвій енергії та кар’єрному становищу можна лише позаздрити. Журнал «Егоїст» випитав шоумена Григорія Решетніка про успіхи в кар’єрі, майбутні вибори та про те, якою має бути ідеальна жінка.
– Якою, на Вашу думку, повинна бути ідеальна жінка?
– Вона має подобатись собі, бути цікавою – лише так можна сподобатися обранцю та оточенню. Це має бути самодостатня дівчина з власними інтересами та зайнятістю, але необов’язково професією чи роллю бізнес-леді. Не маю на увазі матеріальні статики. Головне – цікавість до чогось. Тоді жінка буде цікавою й чоловікові. Чоловік має пишатись своєю жінкою, мати про що порозмовляти з нею, має радитися з нею. Краса, почуття, секс, емоції – їм приділяєш увагу на початку стосунків. Все ж таки чоловіки – це така слабка стать (сміється) зі змінами настрою, їх постійно потрібно надихати, підбадьорювати. Жінки більш прагматичні, раціональніші, спокійніші…Ось такою має бути жінка.
– У чому секрет успіху сім’ї Решетнік?
– Мені здається, що у нас співпав оцей механізм «інь та янь». Ми вміємо спілкуватися. Часто стосунки псуються через те, що хтось замовчує, накопичує образи, не відкривається. Треба вміти обговорювати все і йти далі. У нас безліч щоденних завдань, дітки, робота, інтереси… Якщо на чомусь зациклитись, то це може просто розмити стосунки. Безумовно, є любов, почуття, нам цікаво вдвох, ми приділяємо увагу один одному, а не лише живемо заради дітей. Взаєморозуміння, спілкування і не замовчування – мені здається, що кожен має прораховувати певні ризики, які можуть зруйнувати стосунки.