Відпочинок

Прийшло літо, і думками ви вже, мабуть, на пляжі під пекучим сонцем із прохолодним коктейлем у руці. Але напередодні відпочинку перед кожним з нас завжди стоїть надскладне завдання – зібрати речі! Швидко, продумано і так, щоб все необхідне помістилося у валізу, розміри та вага якої будуть вписуватись у правила авіаліній.

Перш за все вам потрібно скласти правильний перелік необхідного одягу та аксесуарів для відпочинку на морі. Тоді і місця в валізі буде достатньо, і ви не повертатиметесь із відпуски з думкою, що даремно везли з собою половину свого гардеробу.

Капелюх, сандалі, футболка і шорти – саме такий одяг асоціюється нам із відпочинком. І це непогано, проте не треба забувати, що наш одяг впливає на те, як нас сприймають оточуючі.
В подорожі перш за все має бути комфортно, але чи означає це, що треба виглядати абияк? Зовсім ні! Комфорт також можна легко поєднати із стилем.

Одяг для відпочинку варто умовно розділити на три категорії:

• Щоденні прогулянки по місцевості.
• Вечірні променади біля моря та вечері в місцевих ресторанах.
• Одяг для пляжу

Мрієте про неймовірний відпочинок? Але ж ви не хочете звести його до банально-традиційного: просто полежати на пляжі. Тоді обирайте нові маршрути, нетипові креативні напрямки, та вперед за свіжими враженнями, яскравими емоціями та адреналіном.
Ми зробили для вас підбірку оригінальних напрямків туризму та відпочинку, які змінять ваше уявлення про мандри.

Кулінарний туризм

Хтось мандрує заради гарних краєвидів, незвичної архітектури або просто незабутніх емоцій, а гурмани вирушають в дорогу, аби спробувати цей світ на смак. Поняття Food and travel зараз нероздільні як літак та аеропорт. Куди би ви не поїхали, їжа розповість вам про місцеву культуру та звички.
Італія
Найбільш гастрономічна країна Європи. І не дивно, що авторка відомого бестселера «Їсти, молитися, кохати» Елізабет Гілберт присвятила один із трьох розділів книги мандрам по Італією та назвала його «Їсти». Італійці – справжні гурмани, в них можна повчитись не тільки готувати кулінарні шедеври, а і насолоді споживати їжу. Кожен регіон Італії може похвалитися тим, що, власне, тут вперше приготували якийсь відомий італійський продукт (пармезан, пекоріно, салями, песто) або придумали рецепт (піца, паста, лазанья, забайоне). Найкращу піцу можна скуштувати на півдні Італії, а от різото краще їсти на півночі. Що пити? Звичайно, каву! Італійці бездоганно готують каву. А до неї – найкращий італійський десерт тірамісу.
Франція
Французьку кухню завжди вважали взірцем досконалості. Від твердих сирів і багетів до равликів і трюфелів. Будьте готові до незвичних смаків та насолоджуйтесь. Знамениті французькі сири… їм складають оди гурмани. Паризький цибулевий суп, навіть якщо ви терпіти не можете цибулі, – вразить вас своїм смаком. А в Провансі обов’язково скуштуйте рибний суп за старовинним рецептом. Спробувати дивовижного смаку фуа-гра (паштет із гусячої печінки) ви зможете на півдні Франції. Обов’язково покуштуйте знамениті французькі каштани, які готують різними способами.
Греція
Оливки, восьминоги, рожеві томати і свіжоспечений хліб – ось справжній смак Греції. Овочі, фрукти та дари моря перетворюють обід на гастрономічну кульмінацію дня. Неодмінно випийте освіжаючого білого вина з Санторіні або мосхофілеро з Пелопонеса. А ввечері побалуйте себе узо (місцевою анісовою горілкою).

Processed with VSCO with f2 preset

Грузія. Така близька і майже рідна нам країна. Особливо останніми роками. Хоча українців і грузинів єднає не одна сотня років дружби. Найбільше це стосується львів’ян, адже грузинська діаспора у нашому мультикультурному місті – найбільша в країні.
Вино, хінкалі, хачапурі, чурчхела – цей перелік знайомих нам національних смаколиків можна продовжувати і продовжувати. Їх знають всі. Так само, як і грузинське економічне диво, про яке нам не втомлюються розповідати у ЗМІ. Чи так все працює насправді, ми вирішили переконатися самі і вирушили на відвідини Тбілісі. Загалом нам дуже сподобалося, тому хочемо поділитися з вами місцями, які неодмінно треба відвідати, проводячи час у столиці Грузії.

Важко повірити, що 60 років тому на території найдорожчого міста в світі було лиш болото та декілька рибальських поселень. Та з приходом до влади Лі Куан Ю все різко змінилось і сьогодні Сінгапур є одним з найрозвиненіших міст світу, важливим економічним, бізнесовим і туристичним центром.
Для того, щоб потрапити в країну, існує два шляхи: отримати візу, що є доволі важким процесом, або Сінгапур дає право безвізового перебування протягом 96 годин за наявності квитків у третю країну. Другий варіант є ідеальним для шопінгу, туризму та нових вражень від чудової країни. І враховуючи мінімальні ціни на авіаквитки між азійськими країнами, Сінгапур щороку відвідують мільйони туристів з усього світу.
Після фантастичної подорожі Індонезією у мене залишалось доволі багато часу для нових самостійних мандрівок. І відразу ж я організував хороший переліт до Сінгапуру та звідти за 3 дні до столиці Малайзії – Куала Лумпур.
Парк Jurong

Не гаючи часу, відразу після поселення в готель вирушив у парк пташок Jurong. Зайшовши всередину, відразу ж був приємно вражений умовами утримання, доглядом та кількість жителів у цій локації. Рожеві фламінго, пелікани, ему, тукани, птахи-носороги, пінгвіни та ще сотні інших видів живуть у своїх локаціях, які максимально наближені до їхнього природного середовища проживання. А веселі різнокольорові папугайчики просто літали по парку і радували очі та вуха туристів.

Marina Bay Sands
Після отриманої естетичної насолоди пташками, я повернувся в місто та піднявся на відкриту терасу готелю Marina Bay Sands, де на останньому поверсі розташований відкритий басейн, доступний тільки для жителів готелю, а ціна найдешевшого номера становить $300 за ніч. Туристам, які не проживають в готелі, дають можливість піднятись на 57 поверх будівлі та погуляти по відкритій терасі у формі корабля. Кажуть, у хорошу погоду з цього місця видно навіть береги Індонезії. Гуляючи терасою, можна насолодитись красою міста. З висоти пташиного польоту відкриваються чарівні краєвиди на ботанічний сад, трасу Формули-1, величезний порт та сотні хмародерів, кожен з яких є окремим витвором сучасного мистецтва! А якщо піднятись на терасу ввечері, то можна побачити з висоти шоу фонтанів на площі перед готелем, яке також не залишає байдужим.

Зоопарк Мандай

Наступного ранку на мене очікував один з найкращих у світі зоопарків, де живуть тварини з усього світу, а умови їхнього проживання максимально комфортні і нічим не відрізняються від повсякденних у дикій природі. Декілька разів на день тут проводять різноманітні шоу з тваринами, де можна побачити їхні унікальні здібності, погладити чи погодувати звіряток. Гуляючи по цьому зоопарку, у мене склалось враження, що я переміщаюсь між континентами. Вольєри з кенгуру плавно переходили до місць перебування азійських слонів, а поруч із ними ніжно грілись на сонечку африканські тигри та леви. Відійшовши далі, ставало холодно, адже потрапляв у гості до білого ведмедя та королівських пінгвінів, поруч з якими була розташована величезна локація для злющих крокодилів, які так і чекали якогось необережного туриста.

Колесо огляду Singapore Flyer

З фантастичним настроєм і відчуттям прекрасного я вирушив далі на колесо огляду Singapore Flyer. Спочатку складалось враження, що після Marina Bay побачити щось особливе буде дуже важко, але, на щастя, це була помилкова думка. Коли колесо почало підніматись, переді мною почав відкриватися фантастичний нічний Сінгапур. Місто переливалось різними кольорами, ніби позуючи для вибагливих фотографів. А коли колесо піднялось на найвищу точку – 165 метрів – нашому захопленню від нічної краси та результатів творчості архітекторів не було меж.

Острів Сентоза та Universal Park
З чудовим настроєм наступного ранку я вирушив на місце-візитівку Сінгапура – острів Сентоза. Потрапити туди можна кількома способами, та я вибрав канатну дорогу, яка сполучає материк з островом. Їдучи на канатці між величезними будівлями та над портом, відкривались дуже гарні пейзажі та, головне, відчувалась абсолютна безпека.
А за декілька хвилин після потрапляння на острів, не гаючи часу, я побіг в Universal Park, створений студією Universal Pictures за мотивами своїх найкращих фільмів. Для потрапляння на деякі найкрутіші атракціони довелось провести в чергах до години часу. Але вони того вартували. Особливо запам’ятались американські гірки, де з шаленою швидкістю я пролетів декілька мертвих петель підряд. На «Трансформерах» ледве витримав мій вестибулярний апарат. Після «Парку Юрського періоду» довелося міняти мокрий одяг, а на «Мумії» було так страшно, що ще трішки і треба було б знову змінити штани.
Після цілого дня, проведеного на атракціонах, на мене очікували ще машинки-санки, на котрих я із задоволенням катався. Після усіх розваг потрібно було смачно повечеряти та накупити сувенірів. І це я зробив у Китайському кварталі, який, на відміну від таких кварталів у інших містах, був ідеально чистим і зовсім недешевим.

Куала-Лумпур

Наступного дня я вилетів до столиці Малайзії з надією на нові враження. Але цікавих місць, як виявилось пізніше, там не так вже й багато. Після Сінгапура все було не дуже цікавим, хоча незвичні місця я все-таки знайшов. Спочатку я піднявся на телевізійну вежу Куала-Лумпур, де на висоті 330 метрів можна було зайти в скляний бокс, в якому можна було зробити крутезні фото, а інші хмародери здавались зовсім маленькими-маленькими. Після цього я вирушив до символу Малайзії – веж Petronas Twin Towers. Це чудо архітектури вражає своєю помпезністю. А всі охочі можуть піднятись на 81 поверх будівлі для огляду міста та погуляти по скляному мосту між двома вежами на 57 поверсі. Після скляного боксу телевжі мені вже нічого не було страшно, і я на ліфті підкорив і цю вершину.
А далі – черговий переліт в Індонезію, намагання стати на серф, декілька днів пляжного відпочинку і дорога додому для підготовки до наступних подорожей, розповідями про які неодмінно поділюся на сторінках журналу «Егоїст».
Анатолій Крачковський

Напевно усім, час від часу, хотілось б повернутись у казку, коли ще віриш
у дива, а серце охоплено передчуттям чогось магічного. Очі мружаться від
задоволення, як у дитинстві і світ здається таким загадковим.
Неважливо, скільки тобі років, скільки ти бачив і ким став. Є країна в якій
ти будеш щасливим! Яка занурить у світ безтурботності, зачарує незвіданою
красою, підкорить засніженими горами, пригощатиме особливими
делікатесами.

Тримайтеся міцніше! Ми щойно перелетіли за Полярне Коло! І прямуємо
у саме серце Лапландії. Лише 2, 5 години прямого чартерного перельоту з
Києва віддаляє нас від зачарованого краю. А також маємо кілька ретельно
розроблених автобусних маршрутів до Фінляндії.

Лапландія займає третину всієї країни. Тут вирує древній саамський дух і
відчувається особлива аура первозданної природи. У цьому царстві холоду і
снігу багато речей сприймаються інакше, ніж у інших частинах Фінляндії. Крім
зими, весни, літа та осені там існує ще одна пора року – «час камоса». Коли
сонце не піднімається вище лінії горизонту і все навколо буквально потопає в
розкішній блакиті спокою, і лише зрідка скуте морозом небо спалахує світлом
північного сяйва. Це явище можна спостерігати на півночі Лапландії до 200
разів на рік, в основному навесні і восени.
 Continue Reading

Хемінгуєй свого часу назвав Париж святом. Я впевнена, якби йому пощастило побувати у сучасному Львові, наше місто вразило б його не менше. Львів’яни вміють гарно проводити час навіть у буденні вечори, не кажучи вже про один із найочікуваніших подій року Новорічну ніч. І хоча до свята ще є трохи часу, ми вже підготували список закладів, де можна пропустити келих шампанського під бій курантів.

Літо закінчилося, тож ми щиро сподіваємося, що ви встигли насолодитися відпочинком на морському узбережжі. Якщо ж ні, то засмучуватися не варто – осінь така ж прекрасна пора для мандрів. Оксамитовий сезон, ще тепле море, золотисті пейзажі гір – що може бути краще? А якщо поєднати відпочинок на морі зі справжнім пішим походом? Сьогодні ми розповімо вам декілька маршрутів ближніми країнами, які неодмінно вам сподобаються.

ГРУЗІЯ

Осінь по праву вважається золотою порою для подорожей Грузією – море тепле, у містах вже не відчувається спека, на вершинах гір снігу практично немає. У вересні погода стабільно тепла, грузини оптимістично вважають, що літо у них ще триває. А у жовтні вже можуть бути дощі,  вночі у горах починаються заморозки, на великих висотах (3800-4000м) сніг лежить постійно. Тож в наплічнику туриста має знайтись місце і для зимового спальника, і для купального костюму. Щоб нічого не завадило отримати максимум задоволення від подорожі.