«Я просто любила свою справу», — каже Галина Миронович про початок DERMLINE. За десять років до цієї любові додалися складні рішення, великі інвестиції та пацієнти, які повертаються знову і знову. Сьогодні клініка естетичної косметології та дерматології розвиває ще й напрям пластичної хірургії. Різні напрямки обʼєднують єдині високі стандарти: максимальна якість і безпека — бо засновниця звикла рекомендувати пацієнту лише найкраще. Ця розмова про сміливість будувати, вміння відмовляти й сили продовжувати.
– Галино, як почалася DERMLINE? Якби повернулися туди, що найбільше б вас здивувало у клініці сьогодні?
– Напевно, все! У листопаді нашій клініці виповнюється десять років. Тоді мені запропонували приміщення: 170 квадратних метрів, п’ять кабінетів. Я думала: мені потрібні два, максимум. Чим заповню інші?
Я не мала інвестицій на відкриття клініки і не знала, як робити бізнес. Просто любила свою справу. Але я амбітна людина й чітко знала, що хочу займатися тим, що мені подобається.
Першою серйозною інвестицією стали кошти на апарат, які дала мені мама. Сьогодні вкладення лише в технологічне оснащення клініки перевищують ту суму в десятки разів. Іноді я сама думаю про цей контраст: від одного апарата — до клініки площею близько тисячі квадратних метрів. Якби десять років тому мені сказали, яким буде DERMLINE сьогодні, я б навряд чи повірила.
– Яке рішення найбільше вплинуло на розвиток клініки?
– Мій авантюризм. Я зробила ставку на обладнання. Інвестувала, брала кредити, привозила апарати, щоб мої пацієнти могли отримувати сучасні процедури. Так у нас з’являлися IPL, Halo та всі інші апарати.
Я вважаю, що майбутнє естетичної медицини – за апаратними методиками, але однозначно в комбінації. Пацієнти іноді вирішують: не хочу ін’єкцій, а лише апаратні процедури. Не завжди так можна вирішити їхній запит.
– Як за ці роки змінилося ваше ставлення до краси та віку?
– Косметологія і зовнішній вигляд для мене – це стиль життя. Пацієнтки часто запитують: «Якщо зроблю цю процедуру, на скільки її вистачить?» Я пояснюю: після процедури процеси старіння не зупиняються. Однієї процедури на десять років немає.
Але головне – це ваш вибір. Якщо вам комфортно зі зморшками, ви приймаєте вікові зміни – це добре. Якщо хочете щось скоригувати, то для цього є інструменти. Робити процедури лише тому, що всі так роблять, не потрібно.
Я б, напевно, від благ косметології відмовитися не могла. Вважаю, що зараз виглядаю значно краще, ніж п’ять років тому. Почуваюся впевненіше – мені подобається дивитися на себе в дзеркало. Це мій вибір, і я його не змінила б.
– Чого пацієнти хотіли десять років тому і чого хочуть сьогодні?
– Основне бажання схоже: виглядати молодше, зробити мінімум і отримати тривалий ефект. Віра в суперпігулку чи суперін’єкцію нікуди не зникла.
За п’ятнадцять років практики я бачила багато завищених очікувань. Пригадую ще з початку роботи: «Хочу вколоти губи» – «Які ви хочете?» – «Так, щоб ніхто не побачив». Пізніше пацієнтка приходить на контроль: «Ну і як?» – «Ніхто не побачив». Ми хочемо чуда: махнути шприцом – і все буде класно. Але так не буває.
Людина може просити змін, але внутрішньо бути до них не готовою. Або сподіватися, що нова зовнішність вирішить складнощі в особистому житті. Тому я маю зрозуміти, що привело її до кабінету. Інколи простіше не зробити процедуру.
– З чого починається ваша робота з пацієнтом?
– З консультації. Я запровадила правило: на ін’єкційні процедури не записуємо без попередньої консультації. Люди читають сайти, слухають блогерів, радяться з подругами й нерідко самі собі призначають втручання. А потім з’ясовується, що воно не може дати бажаного ефекту.
Я лікар, тож я маю призначити процедуру. А для цього спочатку зустрітися з пацієнткою, почути її, зрозуміти запит. Чи можу я допомогти? Чи готова вона до змін емоційно й психологічно?
Далі збираю анамнез: важливо знати про стан здоров’я, супутні захворювання, можливі протипоказання. Від цього залежить план роботи.
Тоді обговорюємо увесь план: час, відновлення, вартість. Неправильно щоразу пропонувати пацієнтці нову, дорожчу процедуру, коли вона розраховувала на інше. Людина має бачити шлях і вирішити, чи готова до нього.
І ще: одна й та сама процедура може давати різний результат. Зі свого досвіду я зазвичай можу його спрогнозувати. Проте можу й помилитися, бо я людина. Тому ми постійно аналізуємо і порівнюємо.
– Що для вас є ознакою вдалого результату?
– Я дуже люблю працювати комплексно, тому що на нашому обличчі немає нічого окремого. Є наша зовнішність, зачіска, стиль – ми не можемо це розділяти.
Після комплексної роботи пацієнтка розповідала: усі – від стоматолога до вчительки – говорять, що вона змінилася. Вона зовсім по-іншому заходить у кабінет, вона себе несе. Як вона сказала: «Я йшла по дорозі, і рівних мені не було». Коли жінка так почувається, вона змінює своє майбутнє.
Оточення має бачити: людина краще виглядає. Але не розуміти, де саме зроблена ін’єкція. Тому моє бачення – максимально природний результат і в косметології, і в хірургії.
Я іноді жартую: у кого ви замовляєте портрет – у Пікассо чи Рембрандта? Є люди, які люблять надмірність у зовнішності. Це їхній вибір, і ми повинні його поважати. Моє бачення – природність.
– Уявімо, до вас звертаються із запитом: «Обличчя виглядає втомленим. Хочу свіжішого вигляду, але без ін’єкцій». З чого почнете?
– Сфотографую, проведу діагностику шкіри. Візьму модель черепа і поясню, як влаштоване обличчя, і де саме бачу вікові зміни.
За дефіциту об’єму чи порушення пропорцій самих апаратів може бути недостатньо. Часто люди бояться ін’єкцій, бо бачили надмірну корекцію і не хочуть схожого результату. Ми про це говоримо.
Якщо пацієнтка просить апаратний SMAS-ліфтинг, але я бачу, що він їй не підходить – відмовлю. Скільки б процедура не коштувала. Порекомендую лише те, що вважаю правильним, як лікар.
– Які апаратні методики виділите для якості шкіри та підтяжки овалу?
– Це апаратний SMAS-ліфтинг, мікроголковий RF і лазерне шліфування Halo.
SMAS-ліфтинг застосовуємо для роботи з контуром обличчя, але він підходить не усім. Мікроголковий RF – для ущільнення шкіри та її скорочення. Тут теж потрібно розумно підходити до показань і частоти процедур: це не чарівна паличка. Halo для покращення рельєфу та якості шкіри.
Проте жодну з методик не можна призначати всім підряд.
– Чому саме зараз DERMLINE розвиває і хірургічний напрям?
– Ми давно до цього йшли. Мій чоловік – пластичний хірург, і ми завжди хотіли розвивати цей напрям. Моє переконання: косметологія без пластичної хірургії, як і пластична хірургія без косметології, існувати не може.
Буває, жінка думає: у п’ятдесят чи п’ятдесят п’ять зроблю підтяжку – і все, стану молодою і красивою. Але хірург може лише прибрати надлишок, а от якість шкіри – це інше питання. Доглядати за нею потрібно і до, і після операції.
Водночас є запити, з якими косметологія не дасть очікуваного результату. Можна витратити час і кошти на процедури, але не отримати бажаного ефекту. Я не боюся відправляти пацієнта до хірурга й нібито його «втратити». Він і далі потребуватиме догляду за шкірою. Якщо пацієнт не готовий до операції, обговорюємо інші можливості та їхні обмеження.
Чому саме зараз? Ми довго шукали приміщення. З перших п’яти кабінетів виросли приблизно за п’ять років. Я вже чітко розуміла, якою має бути нова клініка: одна повноцінна локація, де пацієнтові не потрібно їздити між різними адресами.
Шукали окрему будівлю, простір для хірургії, зручний район, власне паркування. У центрі міста люди іноді пропускали процедуру, бо не могли припаркуватися.
– Які операції вже доступні? Як обираєте хірургів?
– Ліпосакцію по тілу проводить мій чоловік, пластичний хірург. Також доступні ендоскопічний фейсліфтинг, кругові підтяжки обличчя, блефаропластика, ринопластика.
До підбору команди ставимося надзвичайно відповідально. Мій особистий критерій: це мають бути хірурги, яким я сама довірила б операцію.
У мене є пацієнти, які залишаються зі мною всі десять років. Люди довіряють роками, і я не можу втратити їхню довіру. Своєму пацієнту можу запропонувати тільки те, у чому впевнена.
– Що робите, щоб зменшити ризики: І як дієте, якщо виникають ускладнення?
– Дуже уважно оцінюємо, чи можна проводити втручання. За наявності протипоказань – відмовляємо. Якщо людина звертається щодо корекції тіла, але її стан здоров’я не дозволяє провести операцію, теж відмовляємо. Бо для роботи з тілом потрібно ще скоригувати харчування і фізичну активність.
Перед процедурою пацієнт підписує інформовану згоду. Ми відкрито обговорюємо можливі ускладнення. Якщо вони виникають, включаємося в допомогу й супровід. Клініка – це передусім про безпеку.
– Тож пацієнт може розраховувати на вас і після втручання?
– Наскільки це можливо, звичайно. Якщо виникне ускладнення, ми не залишимо пацієнта – і надамо всю необхідну допомогу. Це однозначно.
Проте на деякі причини ускладнень ми можемо вплинути, а на інші – ні. Тому пацієнтам так важливо дотримуватися всіх рекомендацій – це у рази зменшує ймовірність, що щось піде не так.
– Наскільки важлива реабілітація?
– Дуже важлива. Коли лікар рекомендує чогось не робити, до цього потрібно дослухатися. Порушення рекомендацій може вплинути і на відновлення, і на результат.
Ще до втручання важливо зрозуміти, чи готова людина до відновлення, зокрема емоційно. Зараз це особливо актуально.
– Чи є одна історія з практики, яка особливо вам запам’яталася?
– Якщо чесно, однієї немає. Іноді здається: я вже бачила все. А потім приходить момент, коли розумію – ні, ще не все.
Я зробила багато класних робіт. Тепер бачу своїх пацієнток – які вони впевнені в собі, як собі подобаються. Це надихає.
– Як війна змінила роботу клініки? Що дало сили працювати далі?
– На початку повномасштабної війни ми закрилися. Ніхто не знав, що буде далі. Я відпустила команду, але залишила собі робочий телефон. Приблизно через тиждень почали надходити повідомлення: «Ви працюєте?»
І знаєте, на яку процедуру було найбільше запитів? На лазерну епіляцію. Мене це здивувало. Але, напевно, звична турбота про себе давала людям відчуття стабільності і ставала маленьким острівцем спокою.
До Львова приїхали люди зі сходу й центру України. Є й пацієнти, які тепер живуть за кордоном і повертаються на процедури до нас. Одна пацієнтка назвала свою поїздку «медичним ретритом»: за тиждень відвідує стоматолога, гінеколога, косметолога.
Як кожен підприємець, хвилююся, що буде далі. Але люди приходять, бо хочуть дбати про себе. Тому ми працюємо далі.
– А що допомагає відновлювати сили?
– Подорожі. До цього я прийшла через дуже складний період. Я мама двох дітей, у той період у мене ще й малюк був. А паралельно – прийом пацієнтів, організаційна робота, ремонт тисячі квадратних метрів за пів року. Я вигоріла.
У певний момент я закрила графік, лишила все й поїхала до колежанки в Лісабон. Зрозуміла: мені потрібно іноді втікати. На три, чотири, п’ять днів. Я не людина, яка лежатиме пластом два тижні, люблю активний відпочинок.
Спочатку у поїздках продовжувала все контролювати. А нещодавно цілий тиждень навіть не знала, що робиться на роботі – і це мене дуже відновило. Я довіряю своїм лікарям і можу відключитися. Робота не завалиться, з дітьми й домом теж усе буде добре.
Тепер хочу хоча б раз на квартал знаходити час на подорож. Бо повертатися з вигорання дуже складно.
– Якою бачите DERMLINE через десять років? Що точно залишиться незмінним?
– Мій підхід до пацієнта. Допоки я тут, ми робитимемо тільки ті процедури, які показані пацієнту. Якщо втручання може зашкодити або не дасть ефекту, на який людина розраховує, то ми його не проводитимемо. Якщо сумніваюся в методиці чи препараті – не впроваджую їх у практику.
Я хочу розвивати клініку, куди пацієнт приходить і розуміє, за що платить: за ставлення до його здоров’я, безпеки й результату. Для мене важливі і сучасне обладнання, і сертифіковані препарати, і сильні спеціалісти.
Хочу, щоб люди приходили до нас із розумінням: DERMLINE – це про якість і безпеку. Тож ця філософія має залишитися незмінною й через десять років.
– І на завершення. Чи думаєте про відкриття філій?
— Мене часто про це запитують, але сама концепція DERMLINE від початку була іншою. Ми створювали не мережу невеликих локацій, а одну повноцінну клініку, де пацієнт може пройти весь необхідний шлях в одному місці — від консультації та діагностики до процедур і хірургії. Саме тому в її створення та оснащення вкладено настільки багато: це дає нам можливість контролювати якість на кожному етапі, постійно розвивати технологічну базу, впроваджувати нові методики й водночас забезпечувати пацієнту максимальний комфорт.
Звичайно, значно простіше відкрити кілька невеликих локацій. Але для мене це означало б розділити те, що ми свідомо об’єднали в одному просторі, і зрештою створити більше незручностей для самого пацієнта. DERMLINE задумувалася як цілісна екосистема, і я не бачу сенсу дробити цей концепт у межах одного міста.
Тому ще однієї локації у Львові я наразі не планую. Якщо колись і говоритимемо про наступну DERMLINE, то для мене логічніше було б створити таку ж повноцінну клініку в іншому місті чи іншій країні — з тією самою філософією, стандартами якості, технологічністю та рівнем сервісу.