Анастасія — душа бренду «YUNI», де кожна керамічна дрібничка, від жабок до вареників, оживає теплом дитинства. Її роботи — це маленькі портали до спогадів і радості. У цьому інтерв’ю вона розповість, як вкладає у творчість ідею вічної юності, зберігає унікальний стиль у великих замовленнях, перетворює помилки на нові ідеї, черпає натхнення з дитинства та мріє про майстерню, де мистецтво стане ближчим до кожного.


Про що бренд «YUNI» і як він визначає «юність» з Вашого опису сторінки в Instagram? Яким чином Ваші вироби втілюють цю концепцію за межами простої естетики?
Для мене «YUNI» — це про юність як внутрішній вогник: цікавість, грайливість, сміливість помилятися й відкривати нове, незалежно від віку. Мої керамічні роботи — не просто предмети, а маленькі талісмани, що оживають у спогадах: жабка переносить у дитинство, вареник повертає до тепла бабусиної кухні. Вони пробуджують ностальгію й радість, торкаючись «внутрішньої дитини». А ще це про свободу самовираження: у світі правил мої прикраси та посуд — це острівець легкого бунту й щастя.
Баланс між мистецтвом та масштабованістю — складне завдання. Як Ви забезпечуєте, щоб навіть оптові замовлення зберігали індивідуальний «почерк» «YUNI»?
Поєднати мистецтво з масштабуванням — непросте завдання, але для мене це завжди цікавий виклик. У роботі з оптовими замовленнями я використовую допоміжні форми, щоб забезпечити однаковий розмір виробів. Проте це лише основа — кожен виріб проходить кілька етапів ручної роботи, і саме це робить його неповторним.
Нещодавно я створювала прикраси для одного бренду. Через пару тижнів моя знайома надіслала мені скриншот тих прикрас зі словами: «Твої підвіски вкрали!» Хоча розпис був розроблений спеціально для замовника і відрізнявся від мого звичного асортименту, вона впізнала мій стиль у формах і манері виконання. Це для мене велика радість, адже означає, що мій «почерк» став впізнаваним.


Як це пояснити? Точно не знаю. Але мені здається, що кожна річ, яку я створюю, несе частинку моєї душі. Саме це й робить «YUNI» особливим.
У світі handmade-кераміки помилки — частина процесу. Розкажіть про «щасливу помилку» чи цікаву історію, яка призвела до створення цікавого дизайну.
У кераміці помилки — це невіддільна частина творчого шляху, і я навчилася бачити в них не невдачі, а можливості. Моя подруга-керамістка якось сказала: «У кожній партії буде щось неідеальне — це закон кераміки». І вона мала рацію: мій досвід виріс із цих недоліків.
Одного разу я створювала сережки, але під час випалу вони зсунулися й злиплися. Я вже була готова попрощатися з ними, але тоді звернулася дівчина, яка працює в техніці кінцуґі. Вона забрала мій «брак» і подарувала сережкам нове життя.
Бувало й інше: поливи несподівано створювали унікальні візерунки, а виріб, висихаючи, набував нових, непередбачуваних форм. Кожна така пригода вчить мене чогось нового, і я вдячна за ці «щасливі помилки», бо вони роблять мене кращою майстринею.


Яку емоцію Ви прагнете викликати в людини, яка вперше розпаковує Вашу подарункову коробку?
Я прагну, щоб у момент розпаковування людина відчула щире дитяче захоплення — не награну вдячність, а радість, як від омріяної іграшки з дитинства. Хочу, щоб мої вироби пробуджували ностальгію: спогади про літні дні на дачі, улюблений мультик чи теплу мить із бабусиної кухні. Мрію, щоб людина всміхнулася, подумавши: «О, це ж про мене!» чи «Боже, я обожнюю жабок!». Щоб захотілося доторкнутися, роздивитися ближче й відчути тепло в серці.
Творчість іноді буває непостійною. Ваш секрет для підтримки натхнення.
Як і кожен митець, я стикаюся з вигоранням, коли глина не ліпиться, а фарба не лягає. У такі моменти хочеться все кинути, але я навчилася кількох секретів. По-перше, не змушую себе — відпочинок необхідний. По-друге, слідкую за трендами: модними кольорами, їхніми поєднаннями, вподобаннями до яскравих чи стриманих відтінків.
Та найбільше натхнення дарують спогади дитинства. Пригадую, як бабуся пишалася моїми першими малюнками, прикріплюючи їх просто на стіну. Ця тепла пам’ять надихнула мене створити «дитячі чарки» — посуд для дорослих, прикрашений дитячими малюнками в золотих рамках.
Любов до книжок про юних відьом оживає в рослинних мотивах і мухоморах у моїх роботах. Навіть пори року надихають: літо, хоч і не моє улюблене, подарувало ідею підвісок із гусінню та метеликами.
Натхнення я черпаю з життя — із теплих моментів, що оточують мене. Не заглядаю далеко вперед, але вірю, що таких моментів ставатиме тільки більше.


Заглядаючи в майбутнє, яка найбільш амбітна мрія для «YUNI», над якою Ви зараз працюєте?
Мрій у «YUNI» багато, і деякі вже втілюються. Найзаповітніша — власна майстерня-магазин, спроєктована мною до деталей: простора, інклюзивна, з великими полицями й затишними меблями. Хочу, щоб гості не лише купували, а й відпочивали, пробували себе в ролі майстрів і занурювалися в мистецтво.
Ще одна мрія — розширити асортимент посудом і створювати яскраві колаборації з іншими брендами, щоб «YUNI» сяяла ще яскравіше.
