Важко уявити, який шлях доводиться долати молодим дизайнерам, щоб врешті стати впізнаваними. А думка, що достатньо просто створювати якісний продукт і твій одяг уже на подіумі в Мілані – міф. Засновниця авторського бренду вечірнього та весільного одягу Марта Браун знає про це із власного досвіду. Як дизайнерка хотіла створювати максимально зручні плаття, про довгий процес створення колекції та про міста світу, у яких уже засвітилися вбрання бренду – у розмові з «Егоїстом».
– Бренд авторського вечірнього та весільного одягу Marta Brown. Розкажіть вашу особливу історію заснування бренду.
– Мені ще з дитинства подобалася мода, завжди хотілося вирізнятися. Друзі переконували обрати професію стиліста, та я все відмахувалася. 15 років займалася організацією івентів, у тому числі і весіль. Так тривало до карантину, поки все не зупинилося. Тоді я включала відео на ютубі і вчилася малювати фешн-скетчі. Так і виникла ідея: створити максимально зручні сукні для наречених. Це був мій біль, який доводилося спостерігати на власні очі – некомфортні плаття, через які наречені плачуть вже о 9-й вечора, замість того, щоб насолоджуватися власним святом.
Ми випустили першу колекцію й отримали вау-ефект – дизайн моделей сподобався. Проте зіткнулися з тим, що більшість наречених не готові жертвувати так званим синдромом Попелюшки. Виявилося, що серед опитаних мною дівчат, із 10 лише 1-2 дівчини вийшли заміж у тій сукні, яку самі хотіли. Решта переважно обирали те, що сподобалося іншим. Це стало для нас і найбільшим уроком, і навіть факапом: ми вклали всі кошти у розробку, але через недостатній аналіз ринку і неправильну стратегію колекція не «вистрілила».
Саме тоді один крутий експерт порадив створювати вечірні образи, адже це не одноразова історія, а плаття, яке захочеться вдягнути кілька разів. З першої колекції ми продали лише 9 суконь і за ці кошти, фактично, знову з нуля почали роботу над наступною колекцією. Так за два роки бренд Marta Brown трансформувався у той, яким є зараз. Зараз ми створюємо мультифункціональне вбрання, й розвиваємося за чіткою стратегією.
– Дизайнерський одяг до війни – це одна історія, проте чи купують українці брендові речі зараз?
– Якраз напередодні повномасштабного вторгнення ми відзняли лукбук першої колекції, планували виходити на ринок в Україні, а потім у Європі та Америці. Але через війну все зупинилося. Лише у травні я знову зібрала команду і сказала, що нам треба працювати далі, адже ми вже дуже багато вклали.
Відповідно, наш стратегічний план дещо змінився. В Україні ми практично не робили жодної промоції, почали працювати на західний ринок. Проте, на диво, виявилося, що всередині країни справи пішли набагато краще. Спочатку ми були в шоці, адже думали, що зараз людям це не потрібно. Проте виявилося навпаки – українські жінки хочуть якось вийти зі стану стресу, хочуть мати гарний вигляд і чимось себе тішити у такий непростий час. Ось так, самі того не підозрюючи, ми увійшли в нішу, що має попит. Ми й не думали, що нас так хотітимуть
– Розкажіть про створення колекції – наскільки це клопітка і робота і скільки займає часу?
– Формат виходу незмінний. Ми працюємо кістяком команди, разом креативимо і ростемо. Частина команди працює на аутсорсі. Зазвичай я малюю, надихаюся, створюю, а напрацювання вже обговорюємо у команді і шукаємо, що варто змінити. Далі разом з партнером вибираємо тканини та постачальників, тоді конструктор створює моделі – таким чином все це викристалізовує. Готові моделі фотографуємо, робимо кампанію, і тиражуємо пошиття колекції. Загалом увесь процес створення колекції займає мінімум пів року.
– Скажи, чому обирають Marta Brown, чим відрізняєтеся від колег по цеху?
– У нашого бренду є концепція, на яку нас наштовхнули своїми прикладами клієнти. Стараємося багато позицій робити з однієї тканини. Наші колекції – капсульні, тому можна поєднати між собою будь-які одиниці й доповнити ними вже готовий образ. Наш одяг можна носити і з кросівками, і на підборах, тож це позиції-трансформери на світський раут й на щодень.
– Чи просто зараз стати дизайнером, до того ж впізнаваним?
– Важливо мати відчуття стилю, а трендами доповнювати свою базу. Також значний капітал, бо фешн – дуже дорогий вклад. Немало вирішують знайомства. Кажуть, що для молодих дизайнерів – відкрита дорога, та це далеко не так. Ми дуже хотіли потрапити в один український простір, стукали майже рік, і коли востаннє я вирішила – пан або пропав, то нам таки відгукнулися. Не тільки запропонували спробувати, а й були вражені якістю нашого бренду та попитом серед клієнтів. Ось вже пів року разом успішно співпрацюємо.
Часто просто не вірять, що у молодих нерозкручених дизайнерів може вийти щось класне. Головне – не перегоріти, коли не вийшло з першого разу. Спочатку ти робиш велику роботу, щоб тебе помітили, а потім твій бренд вдягають інфлюенсери, тоді селебріті, потім рекомендують стилісти і аж тоді з’являється впізнаваність.
– Якщо коротко, що вважаєш досягненням 2023 року?
– Ми відкрили власний шоурум у Львові. Наш бренд представлений у головному універмазі країни – ЦУМі. Ми стали учасниками Західноукраїнського кластера легкої промисловості, представляли Україну у Варшаві та Мілані.
Щодо наших клієнтів, то цю інформацію тримаємо за лаштунками. Але можу поділитися, що серед них є стейкхолдери, українські жінки-лідерки, що з’являються на доріжках фестивалів у Каннах, вручення «Оскара» та представляють Україну на міжнародних політичних та бізнесових подіях. Також вбрання Marta Brown одягали модні інфлюенсери на Copenhagen Fashion Week, Milan Fashion Week та Paris Fashion Week.
Ми не зупиняємося, та водночас не забуваємо, завдяки кому маємо змогу працювати й творити. Завжди знаходимо можливість допомагати ЗСУ – проводимо розіграші, донатимо, це обов’язок усіх нас.
– Як щодо розширення чи експорту на іноземні ринки?
– Цього року ми збільшуємо команду, і спробуємо вийти на нові ринки. В Україні ми представлені у Львові та Києві, плануємо зʼявитися у двох-трьох великих містах.
Також думаю про ринки Європи, наразі про Польщу та Німеччину. Взагалі у фешн-брендів є бутафорія: для того, щоб стати популярним, треба бути представленим або в Мілані або в Парижі. Проте це далеко не так. Є також безліч інших ринків, пробувати можна будь-де, все залежить від того, в якому стилі ти працюєш. Вивчаєш ринок країни і яку моду там диктують стилісти, чому слідують люди, і вже тоді розумієш, будеш ти туди заходити чи ні. Тому ми не боїмося спроб чи невдач – і рухаємося тільки вперед.
Розмовляла Юлія Осим