Перефразуємо відомий вислів і скажемо так: «Біль до вигадки значний».
Навколо цього словосполучення з чотирьох слів ще й досі літає багато наміркованих фантазій. Спробуємо це зіставити з реальністю.
Будь-які страхи і табу залежать від багатьох факторів. Це видно з того, що начебто живучи в один час, в одному соціально-економічному класі, навіть з одними релігійними і сучасними поглядами на життя, ми все ж таки маємо різні поняття про табу, здебільшого вони збігаються, але є відмінності. Ба більше, навіть серед психологів є різні погляди на сексуальні стосунки, і не з усіма фахівці готові працювати. Так і серед пар бажання і страхи в сексі залишаються захованими під сімейну ковдру і назовні показуються дуже рідко. А багато чого залишається на рівні забороненого плоду і з певних причин не озвучується в партнерстві, це може залишитися на рівні фантазій, а може знайти свої реалізації в інших аспектах життя.
Ось декілька історичних цікавих аспектів розвитку сексуальних норм:
Почнемо з так зараз бажаного жіночого оргазму. До початку 20 століття в Європі жінок вважали уособленням чистоти і невинності, на відміну від хтивих чоловіків. Жінок, які йшли за бажаннями свого тіла, визнавали хворими або їм вішали клеймо суспільного осуду. Їм приписувалася хвороба, яка отримала назву «сказ матки», відома в науковій спільноті як істерія – підвищена сексуальна активність. Лікували, звісно, по-різному: катували холодним душем Шарко, зачиняли за високими мурами в монастирях або піддавали очищенню вогнем (спалювали, як відьом). На початку 19 сторіччя прихильники суто фізіологічної природи хвороби застосовували для лікування мастурбацію. Часом лікарі настільки були обтяжені своєю роботою, що доводилося лікуватися самостійно від фізичної втоми й оніміння рук. Так і виникли перші вібратори, спочатку механічні, а надалі й електричні. Але приблизно понад дві тисячі років тому греки зналися на цьому і використовували хлібні палички Olisbo-Kolli. Ну і, звісно, знаючи грецькі вподобання тих часів, то хліб використовували не за призначенням не тільки дівчата.
Взагалі грецькі традиції до початку нашої ери за мірками сьогодення належали до кримінальної відповідальності. Наприклад, ритуал ініціалізації, який вводив юнака в доросле життя. Тут в основному головна роль надавалася не сексуальним відносинам, а саме пасивним й активним учасникам з різним соціальним статусом. Це мало і культурне відбиття в численних пригодах богів Олімпу. На сьогодні це ще залишається традицією в племенах Нової Гвінеї, подібні роду обряди існують в африканських племенах і в ряді племен Амазонки.
Трата сперми – онанізм, що через невірне трактування Біблії багато сторіч вважався гріхом, засуджувався церквою, за нього навіть карали фізично. В Америці робили повсюдне обрізання хлопчикам аж до початку 21 століття, щоб знизити збудження. Лікар Тіссо у 1970 році говорив про шкоду від мастурбації. На його професійну думку, вона викликає такі розлади, як-от: імпотенція, сліпота, психічне і фізичне виснаження. Також цікаво, що в боротьбі з мастурбацією ми завдячуємо виникненню у 1910 році сухих сніданків – кукурудзяних пластівців Келлога. Східні культурні традиції трату сперми порівнювали з витратою енергії Ци і вважали, що занадто часті заняття сексом, а поготів мастурбація, виснажують тіло. Є легенда про виникнення футболу, основним правилом якого являється гра без рук. У такий спосіб це повинно було відучити хлопчиків Вікторіанської епохи від мастурбації. Тобто сперма вважалася якимось магічним еліксиром, що дає життя всьому. Подібного роду натяк на диво-насіння існував і в єгипетській міфології: бог Атум створив Ніл, виплеснувши надмірний потік свого насіння. Фараони, шануючи бога в день свята, присвяченому Атуму, входили в річку для повторення цієї сцени.
Усе змінюється згодом: смаки і вподобання, дозволене і табуйоване. У нашому сьогодні є ще безліч абсурдних і страшних культурних традицій. Наприклад, жіночі обрізання в Африці, чоловіча «subincision», кастрація і таке інше. Світ ще перебуває в сексуальній революції, яка йде різними шляхами в пошуках своєї ідентичності. Для прикладу, з’являються такі субкультурі напрями, як-от: асексуали, демісексуали, чайлдфрі, Male-bashing (чоловіче побиття), страх і ненависть між статями, чоловіки ненавидять жінок (men hate women), цифросексуали (віртуальна сексуальна реальність або sextexting), поліаморія, «право на оргазм».
Зараз, за аналогією з попередніми статтями, познайомимось з деякими подробицями про БДСМ і вже після проголошення усіх відомих фактів за філіжанкою чогось смачного ванільного, прицмокуючи роздуми, вирішимо для себе: може ми теж трохи є прихильниками цієї субкультури?
Історія БДСМ.
Нова цікавість до цієї субкультури викликана нещодавньою появою серій книг і фільмів «50 відтінків сірого», що ніби спрямувало до чогось нового і раніше забороненого, але насправді тільки до забутого. У стародавньому Єгипті близькість могла бути публічна, як зараз у деяких парках Європи, наприклад, Вондельпарк в Амстердамі. У гробницях етрусків є зображення прочуханки жінок чоловіками саме з метою сексуального задоволення, поряд із зображеннями сексу з численними партнерами в присутності їхніх чоловіків. Ну і, звісно, греки, адже їхня культура збагачена фізичним болем з еротичним підтекстом. Японська техніка зв’язування Сібарі, що прийшла до нас з бойового зв’язування, зараз широко поширилася серед БДСМ-прихильників. Раніше ці фантазії зображували на полотнах, де восьминоги обплутують тіло дівчини. Чоловікам зараз дуже пощастило, що винайшли лікарські засоби, які пробуджують «сплячого друга», адже до 19 століття еректильну дисфункцію лікували через удушення. Аспекти БДСМ ми можемо відшукати в багатьох культурах світу, адже кабала та публічні порки входять в психологічні вподобання цілих націй, які звикли використовувати заради виховання дітей побиття. У таких країнах, як правило, прагнуть правити «залізним кулаком». У книзі сексу і кохання «Камасутра» є розділи про подряпини, кусання та зміни ролей. Ритуальні бичування, що призводять до трансу вірянин, тих, хто наносять собі пошкодження та тих, хто за цим спостерігають. Ну і, звісно, в кожному поважному стародавньому місті Європи на центральних площах проводили привселюдні страти. До речі, багато речей з тортур інквізиції використовується в БДСМ. Терміни «садизм» і «мазохізм» походять від імен маркіза де Сада і нашого львів’янина Леопольда фон Захер-Мазоха. Зиґмунд Фройд взагалі використовував поняття садизму і мазохізму, бажання до відтворення й одночасне прагнення до смерті, як етапи розвитку людської психіки. Прикладні дослідження сексу в Інституті Кінсі говорять, що 50% жінок і чоловіків збуджуються від укусів.
БДСМ та шкіра – ця історія пов’язана із завершенням Другої світової війни, любові до мотоциклів, незалежності та домінуванні сексуальної мужності з допомогою чорного та шкіряного.
Зараз, хоча в БДСМ і присутні всі ці елементи, є одне суттєве зауваження – БДСМ проти насилля! Зараз це більш схоже на дорослі ігри з дуже чіткими правилами, тільки за узгодженими діями. Такі ігри засновані на своїх законах. У цій субкультурі є юридичні угоди, свої системи цінностей, свої символи, терміни, позначення, чіткі ролі і межі поведінки, етичні і психологічні норми. БДСМ – це взагалі не завжди про фізичне задоволення, це також про спосіб мислення й існування.
Трохи термінології.
БДСМ (BDSM). Отже, сам термін Б/Д (рабство і дисципліна), Д/С (домінування і скорення) і С/M (садизм і мазохізм). Основні заповіді – безпечність, здоровий глузд, загальна згода.
Домінант (dominant), дом (dom), домме, доміна, домінатрікс – людина, яка здійснює контроль.
Покірний (submissive; sub) – людина, яка бажає передати контроль над собою або певними аспектами свого життя домінантному партнеру.
Захисник (protector), контролер – той, хто виконує функцію перевірника покірних, як правило, перевіряє та оцінює потенційних домінантів на придатність і рекомендує дотримуватися безпечних практик.
Правило SSC (англ. safe, sane and consensual) – безпека, обізнаність, добровільність.
Безпечне слово, безпечний сигнал (вихід), кодове слово – попередньо призначене слово або невербальна сигналізація, що використовується для зупинки або уповільнення сцени SM (вони поділяються на кольори).
Скільки батогів у Вашій шафі?
У журналі «The Journal of Sex Research» 2019 року, у своїй статті, Edward D. В повідомляє, що фантазії, які пов’язані з БДСМ, поширені майже у 70% як чоловіків, так і жінок, тоді як близько 20% повідомили, що беруть участь в БДСМ. Наступне дослідження говорить про те, що фантазії щодо домінування під час сексу існують у 60 % чоловіків та 45% жінок.
Однак, переважна кількість людей ставиться до БДСМ як до сексуальної гри. Респонденти онлайн-опитування (Dj Williams, 2016) відповіли, що асоціюють БДСМ з почуттям особистої свободи (89,7% учасників). Juliet Richters у 2008 році робить висновки у своїй статті, що загалом БДСМ як субкультура приваблива для меншості.
БДСМ – хвороба?
Ні! У переліку хвороб і проблем, пов’язаних із здоров’ям в МКХ-11 сексуальний садомазохізм виключений. Інтереси до БДСМ більше не відповідають критеріям сексуальних збочень. Щоб дійсно говорити про відхилення, людина має прагнути до страждань, які мають пряму загрозу життю, або діяти відповідно до своїх сексуальних бажань без згоди іншої особи. За цим твердженням Американська психіатрична асоціація у 2013 році вилучила БДСМ з психічних розладів.
Цікавість до БДСМ підтверджує пошукова система Google. На запит «BDSM» вона видає майже мільярд результатів. Крім того, Україна посідає за «Google Trends» перше місце серед країн, що шукають це слово, використовуючи кирилицю. Треба зауважити, що зацікавленість до БДСМ найбільша серед мешканців міст Севастополя та Луганська, особливо починаючи з 2014 року. Бажання спробувати дивні заходи не є свідченням будь-якого розладу психічного здоров’я чи інших проблем, але потребує вивчення цього феномену соціальними психологами.
Фразу «щось спробувати» ми частіше використовуємо для гастрономічних дивин. Може й курйозно порівнювати інтерес до нових кулінарних страв з сексуальними дослідженнями, але це все – наша фізіологія, і ми самі можемо вирішувати, як отримати насолоду від пізнання життя. Хоча здається мені, що люди, які прагнуть з’їсти щось тривожно-екзотичне (рибу Фугу, Блігію, Касу Марцу) теж смакують страхом та бажанням.
Про що говорять в БДСМ спільноті?
Відвідайте сайт www.reddit.com. Там можна більше зрозуміти світогляд людей, що відкрито висловлюють свої почуття та бажання, для них БДСМ – це енергія та навіть духовність, і основною темою в їх спілкуванні є психологічна частина відносин.
Одна із теорій, яка пояснює психологічне бажання садизму, полягає в тому, що дитина під час виховання зазнавала насильства як від батьків, так і від вихователів у садочку, а потім і від вчителів у школі (сюди також можна віднести образливі слова особистості, висміювання перед класом, фізичне приниження та навіть оцінювання шкільної форми). Це є філософські тонкощі будови суспільства, і вони мають обговорюватися у великому колі біотичних принципів виховання сьогодення. Одна з теорій говорить про те, що бажання зазнавати психологічного болю нікуди не зникає разом з дорослішанням. Цю порожнечу, яка виникає в дорослому житті, психіка обов’язково прагне заповнити. Ми самі потенційно створюємо ситуації, в яких будемо самостійно корити себе та звинувачувати в невдачах, це наче стимулює нас до виконання завдань. Тому БДСМ інколи використовують як контрольовану форму задоволення цієї психологічної культури життя в нашому світі. Але тут, на відміну від насилля, яке було спричинене в дитинстві, можна контролювати процес і рівень болю.
Ментальні дебати, які виникають в субкультурі БДСМ, направлені на виявлення того, хто дійсно домінує в рольовій грі Dom, чи того, хто підкорюється. Адже у покірного є супер влада над домінантом. Саме він вирішує, що може робити Dom і саме Sub має стоп-слово, яке може бути використано в будь-яку мить. Отож хто тепер тут зверху?
БДСМ та РОР-культура.
Будь-яка субкультура інколи находить своє відбиття і в повсякденному житті. Так відбулося і з БДСМ.
Перше, що ви побачите в інтернеті при введенні в пошуковий рядок «БДСМ» – це, звісно, порносайти. Наступними, скоріш за все, будуть магазини іграшок для дорослих, також кіно і література. І це все стосується БДСМ, але воно більш «попсове» і не показує реальність цієї культури.
Як будь-яка РОР-культура, що направлена на щось більш зрозуміле для більшості, вона також в кінцевому еквіваленті вимірюється грошима. Ланцюжок на шию став одним із буденних аксесуарів в сучасній моді, як і латексні, шкіряні костюми, високі чоботи. Не менше БДСМ представлений у сучасній цифровій культурі: ігри, аніме, манге. Кіноіндустрія теж не нехтує використанням образів домінування та підпорядкування з прямими натяками через одяг кіногероїв. Напевно, після прочитання цієї статті вам усюди будуть бачитись образи субкультури БДСМ. Наприклад, у магазинах іграшок зверніть увагу на те, у що вбрані найпопулярніші ляльки для дівчат. Але від людей, які живуть та вибирають БДСМ як принцип існування, ви можете почути таке: «Будь ласка, заради любові до всього святого, не використовуйте «50 відтінків сірого», як керівництво для BDSM».
Тепер усі в БДСМ?
Зняття упередженості та стигматичного міркування необхідно в усіх суспільних відносинах. БДСМ – це субкультура, вона живе за своїми законами і поняттями. Знання знімає страхи.
Існує таке поняття як «Оксамитовий БДСМ» – це точно повністю безпечно і не «NO extreme». Але є ті, хто заперечують традиції БДСМ, ця течія має абревіатуру RACK. Деякі з них стверджують, що принципи SSC це тільки красива вуаль, яка прикриває справжнє. RACK філософія каже лише про особисту відповідальність партнерів, які усвідомлюють, що немає безпечного, лише є проінформований і погоджений ризик, пов’язаний із запропонованою діяльністю. Простіше кажучи: «Ми дорослі і повністю погоджуємося з тим, що далі буде відбуватися».
Домінування і підкорення тісно пов’язані з володінням та управлінням владою між партнерами, що або підтверджує, або змінює соціальну конструкцію традиційних чоловічих та жіночих ролей. БДСМ – це про відкритість і упередженість дій щодо партнера. Однією з тем обговорення в БДСМ-спільноті було те, що партнерка попросила її не називати образливими словами під час гри, бо це принижує гідність жінок. Особисто мене це дуже вразило. У нашому суспільстві дуже часто чуєш агресивні висловлювання, направлені як до чоловіків, так і до жінок, ба більше, ці слова часто лунають навіть у спілкуванні між дитиною та батьками під час «моральної науки». Такими висловлюваннями не нехтують начальники щодо підлеглих. Це часто стає темою жартів. Чи є в нас право на захист чи на стоп-слово? БДСМ-гру можна припинити в будь-яку мить, на жаль, в житті це не так. Ніхто не має права вчиняти насилля.
Якщо ви стали свідком чи самі опинились в ситуації жорстокого поводження з собою, знайте, що є люди, які можуть допомогти. Це Національна «гаряча лінія» із запобігання домашнього насильства і Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильства у сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Можна також просто зателефонувати за номером 102. Після отримання належної допомоги надалі ви зможете отримати професійну консультацію в центрах соціально-психологічної допомоги.
Олександр Никифорук
