Через деякий час у світі вже не буде жодної «незайманої» людини, яка б не споживала продукти порноіндустрії. Статистичні дані засвідчують, що кожні тридцять хвилин виходить новий порнофільм. Бізнес насолоди тільки набирає обертів – і він має усі шанси зайняти преміальні позиції. Річний дохід, за різними офіційними даними, становить понад 90 мільярдів доларів, неофіційні джерела озвучують цифри, що перевищують 200 мільярдів доларів на рік.
Звідки воно?
Порно стало частиною культури, а саме ПОП-культури, культури втіхи. Протягом двадцятого століття розширення засобів передачі інформації на більшій частині планети у поєднанні із виникненням культури дозвілля сприяло накопиченню порноіндустрії в усіх культурних продуктах, таких як музика, мистецтво, література, мода, танці, кіно, кіберкультура, телебачення та радіо, що їх споживає більшість населення.
Усвідомлення норм, поглядів та форми статевої поведінки має значний вплив на статеву соціалізацію людини, що засвоюється у процесі біологічного та соціального онтогенезу і залежить від морально-культурних аспектів середовища.
Моральність формувалася протягом усього буття людини: від кам’яної печери до печери залізобетонної, а культуру завжди супроводжувала релігійна спрямованість та з’ясування стосунків між людиною і Творцем, між душею і тілом.
Наскельні зображення, давньогрецьке мистецтво, індійські храми, японський живопис, римські шанування Вакха, слов’янське святкування Івана Купала та українські вечорниці з іграми у «притулу» – інтимні стосунки завжди турбували людину. Хтось їх ототожнював з магією, хтось з Богом, а хтось із гаспидом. З розповсюдженням християнської віри поширювались пригнічення будь-яких сексуальних задоволень без мети створення нової людини. Але головною причиною, що обумовила подальшу суспільну протидію аморальності, стала популярність венеричних захворювань в Європі та Новому Світі та усяких проявів проституції як головного чинника передачі хвороби. Разом з боротьбою проти повій з’явилося поняття порнографії, що походить від грецького porni («повія») і graphein («писати»). Під термін «порнографія» потрапляли будь-які твори мистецтва або літератури, що зображують життя повії.
Після першої Світової Війни у Парижі відбувся відомий конгрес, присвячений боротьбі з порнографією, а вже у 1935 Україна в складі СРСР долучилась до Женевської конвенції 1923 року про заборону та кримінальну відповідальність за розповсюдження будь-якої порнографічної продукції. Відтоді і до сьогодні діє Закон України «Про захист суспільної моралі», проте з деякими уточненнями, але він породжує більше питань, ніж об’єктивних понять.
Визначення з закону: «порнографія – вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти».
Чому сьогодні є зростання порнокультури?
У поширенні будь-якого явища сьогодні насамперед треба шукати економічну складову. Також слід взяти до уваги, що самоідентичність людини пов’язана з пізнанням власного тіла. Саме на основі bodyself дитина починає сприймати себе індивідуальною, окремою від зовнішнього світу, від матері.
Сучасне суспільство має всі умови, щоб називатися неартистично-невротичним, зосередженим на вдоволенні потреб власного «я»: виключно своїх задоволеннях, бажаннях та втіхах. Однак при цьому у нього залишається постійно невдоволеним від того, що вже має. Це найсприятливіші умови для продажу «нової» продукції та формування будь-якої форми залежності.
Навіщо порно, адже є можливість кохатись в реальності?
- (16 600 000 запитів на слово «порно» в середньому в google.com.ua за місяць, протягом року у світі ці цифри сягають мільярду).
- Низька самооцінка та страх перед реальними стосунками (порно дає змогу знизити потенційне розчарування через комплекс меншовартості, що пов’язаний з розповсюдженням нереального досконалого світу в соцмережах);
- Відсутність належної сексуальної освіти (якщо ви думаєте, що все самі розповісте своїм дітям та що сексуальна революція перемогла Європу, то ось вам дані: у 2018 році в Україні щодня реєстрували 50 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію; аборти до 14 років – 47, від 14 років – 17 707 випадків (офіційні дані МОЗ));
- Батьківська байдужість (про вміння користуватися gadget майже з памперсів усім відомо, та й про те, що сучасні діти розвиваються швидко, теж можна не казати. Тоді це вас не здивує: вік, з якого починають дивитись порно діти, становить 10 років, але, думаю, ці дані застарілі – і він набагато менший);
- Страх перед жінкою (нова форма специфічної соціальної фобії, пов’язаної насамперед зі страхом перед законом щодо сексуальних домагань);
- Ефект Куліджа (дуже вдало використовуються в порнобізнесі, особливо в еру цифрових технологій);
- Ранній вік (основний споживач «дурману кохання» – хлопці 12-17 років. Ця вікова група перебуває на стадії формування нейронних зв’язків в мозку, що відповідають за «кохання» під впливом гормону задоволення);
- Обмаль часу, доступність (фаст-фуд добрався і до інтиму, умовно кажучи – «на швидку руку»).
Ну та й що, адже секс нешкідливий?
- Так, але ті, хто використовують порнографію на регулярній основі та в ранньому віці, мають усі передумови для формування психопатологічного симптому неконтрольованого компульсивного «обряду» та низку інших відхилень з боку фізичного та психічного здоров’я.
- Формування залежності: порнонаркоманія (сучасні нейробіологічні дослідження поведінкових залежностей розглядають порнографію разом з наркоманією. Вплив азартних ігор, переїдання і порнозалежність показали аналогічний ефект дії на роботу мозку, схожий на алкоголізм і наркоманію. Наркотик або поведінка, що зумовлена задоволенням, викликає прилив дофаміну, який формує стійку залежність від подразника. Характерними проявами порнонаркоманії стають: проведення більшої частини дня з порнографією, дратівливість, розлюченість при проханні припинити використовувати порно, бажання усамітнитись, щоб ніхто не заважав «насолоді»).
- Формування патологічних сексуальних стереотипів (копіювання ідей та поведінки для сексуального задоволення, особливо коли людина мала інтимний досвід тільки через порно, наприклад: всі жінки постійно хочуть сексу; жінкам подобаються будь-які сексуальні дії; якщо жінка не хоче, її можна легко переконати, додавши насилля; потенція в будь-який час; ризиковані сексуальні дії).
- Адиктивна поведінка (нав’язлива, надмірна мастурбація (faping), яка призводить до проблем в соціальних сферах життя. Наприклад, при великій емоційній та психічний напрузі мимовільний faping як спосіб самозаспокоєння).
- Травматичний faping (досягнення задоволення з використанням секс-іграшок: невміле використання предметів для анальної форми і уретральної мастурбації; великі та неприродної форми предмети для жінок; неповне самоудушення; перетискання статевого члену).
- Самотність в мережі (порнографія може змінити спосіб реагування мозку на збудження, залежний стає менш зацікавленим в побудові соціальних та сексуальних стосунків в реальному житті).
- Зниження лібідо. Еректильна дисфункція (фіксація на патологічному впливі порнографії, будь-який перегляд інформації сексуального характеру стає психотравматичним з відчуттям провини та сорому).
- Погіршення стосунків в сім’ї (частий перегляд порно, коли його дивиться тільки один з партнерів у шлюбі, розглядається як зрада іншим партнером; ці вподобання можуть призводити до зниження близькості, сексуального задоволення та збільшення емоційної дистанції).
- Зниження одержуваного задоволення (розвинення толерантності до збудника задоволення породжує потребу в збільшенні сексуальної стимуляції. Попит породжує бізнес. Порноіндустрія стає більш жорстокою, більш розпусною, більш фантастичною. Найжахливіше – це залучення до бізнесу дітей).
- Також детальнішого аналізу потребує таке нове явище як самостійне розповсюдження порно дітьми зі своєю участю (Секстинг/Sexting)
Як протидіяти?
- Необхідна побудова сексуальної освіти, бо зараз молодь отримує значну частину знань через інтернет-порно. Це не говорить про те, що в шкільних закладах будуть демонструватися фільми «як правильно займатися сексом». Замість цього надаватимуть рекомендації та знання з приводу психологічного та біологічного здоров’я: гендерних норм, формування здорових, шанобливих відносин між чоловіком та жінкою, захисту від насилля, правильному використанню засобів, що запобігають венеричним захворюванням.
- Батьки, які бажають максимально оборонити своїх дітей від впливу порно, повинні самі отримати знання із захисту дитини в соціальних мережах.
- Перестати дивитися порно! Інтернет можна використати для пошуку інформації від тих, хто зміг подолати цю форму залежності. Існують цілі спільноти, в яких надають рекомендації з пошуку шляхів подолання з постійною груповою підтримкою.
- Психологічне лікування. Особливо добре себе зарекомендував метод когнітивно-поведінкової терапії. У роботі зі спеціалістом можливо передивитись своє ставлення до порно, з’явиться впевненість та оволодіння своїми думками та бажаннями. Існують також інші підходи (психодинамічна терапія, терапія пар, групова терапія), але все залежить від клієнта і підбирається індивідуально.
- У важких випадках з проявами тривожності або панічними приступами можливе використання лікувальних препаратів.
Підсумки
Хочемо ми цього чи ні, це вже не має значення, але сучасний етап розвитку морально-культурних цінностей в широкому розумінні залежить виключно від комерціалізації відносин між усіма її учасниками. Треба прийняти порнографію як частину сучасного життя, частину нової ПОП-грошової культури. Єдине, можливо спрямувати це явище в річище для мінімізації шкоди. Ми маємо усвідомити, що тільки знання надають можливість сформувати правильне статеве виховання, необхідне для закладення основ майбутнього гармонійного життя. Це мають усвідомити усі на рівні держави, громади, батьків і вчителів, саме школа повинна внести свій вклад в культуру моралі.
Life imitates Art to a much greater degree than Art imitates Life/ Життя наслідує мистецтво в набагато більшому ступені, ніж мистецтво наслідує життя (Оскар Уайльд)
Никифорук Олександр, психолог, сексолог, Член секції сексології і терапії сексуальних розладів
