Будинок повинен бути центром, але не кордоном світу жінки.
(Маргарет Тетчер)
Як насправді йдуть справи з особистим життям у жінок-керівників? Кар’єра – це їхній варіант переживання невдалої спроби вийти заміж чи все ж вони з числа «залізних леді», вміють поєднувати любов і роботу без шкоди для себе і тих, кого люблять? Про це «Егоїсту» розповіла психолог та сексолог Наталія Ішкова.
Яка вона – жінка-лідер?
Перше і найважливіше вміння жінки-лідера, на мій погляд, – створювати довіру. Тому і вести вона може за собою – їй довіряють. Друге – вміння брати відповідальність за свої слова, дії та наслідки вчинків.
Її сіль – сексуальний розум, свобода, інтелект. Внутрішня сексуальність – це не тільки те, що ми вважаємо інтелектом. Це прояв розуму в поведінці.
Непотрібно пояснювати, чим сексуальність відрізняється від вульгарності. Жінка з сексуальністю заявляє про себе як про хорошого партнера не з допомогою викличного одягу або фривольного кокетства, а навпаки – компетентністю у веденні переговорів, діловими якостями, твердими цінностями, подачею і енергією.
Вона в міру впевнена в собі, знає собі ціну, випромінює спокій і силу. З нею цікаво. З нею є про що «переспати». Вона особистість. А особистість – це сексуально.
Вона не “Жінка-ЯКЩО” – не сподівається на обставини, бо чітко знає, що вони можуть бути різними. Вона “Жінка-КОЛИ” – бере відповідальність на себе. Нехай ризикуючи, але вона це робить: створює любов розуму. І це викликає повагу. Її поважають не за підтягнуту дупу і миле обличчя, цим просто захоплюються.
Поважають жінку-лідера за вплив, за те, що вона здатна переконати і схилити до своїх поглядів. Вона раціональна у кожній своїй дії, гнучка у творчому пристосуванні, як річка, спритна і живуча у критичних ситуаціях, смілива і агресивна. Її агресія породжує рух, сексуальність – творчість. Вона на чолі своєї зграї. Сильна і витривала.
Її дорослий его-стан переважає над дитячим і батьківським: щоб досягати – важливо розуміти і аналізувати ситуацію, аби знаходити раціональні способи, як конструктивно рухатися і вирішувати складні ситуації. Домовлятися з огляду на власні інтереси, не тиснути і не забороняти, як в інших его-станах, а вміти вибудовувати партнерський діалог.
«Що я дійсно можу зробити в цій ситуації?» – фраза, яка точно характеризує «дорослого». Вона знає свої «НІ», вміло керує збудженням, конкурентним тиском ззовні, стоїть на захисті особистих кордонів. Своєю спокійною холоднокровністю стимулює згуртованість команди – як в бізнес-структурі, так і в сім’ї.
Жінка-лідер здатна захистити себе сама. Відносини з чоловіком для неї – задоволення. У неї є свої мрії, плани і критерії успіху. Для неї важливий чоловік-партнер. Вони дивляться в однин бік – як будувати, примножувати, берегти і зберігати. Обидва успішні, виходячи з особистих критеріїв. Б’є енергія в парі – і ніхто нікому не належить. Вони розуміють одне одного, як ситий ситу і як голодний голодну. Але є нюанси. Зустріти один одного за запитами і потенціалом (не по потенції) – це удача, а збігтися з життєвими цінностями і інтелектом – ВЕЛИКА УДАЧА.
На чому будуються стосунки двох лідерів у родині?
Перше – повага.
Вона зліпила себе сама – і шлях до її зірок був тернистий. Прийшла до цього не відразу – тим цінніша для неї самоповага. Вона ніколи не погодиться на менше, ніж заслуговує. І якщо партнер проявить неповагу або спробує принизити, він моментально перетвориться у колишнього партнера.
Друге – довіра.
Незалежність – це добре, але неважливо. Розуміння взаємозалежності одне від одного зміцнює пару. Якщо вона відчує, що відносини рухаються у бік співзалежності або будь-який інший бік нездорової форми спілкування, в якій її права і свобода будуть порушуватися, вона докладе всіх зусиль, щоб покласти цьому край. А сил у неї багато. Контролювати її неможливо – їй потрібна свобода, щоб бути собою.
Третє – надійність.
Вона дуже серйозно ставиться до обіцянок: своїм і чужим. Мало що її так дратує, як нездатність інших дотримуватися домовленостей. Вона не буде пов’язувати життя з людиною, якій не можна довіритись. Якщо чоловік не виконує обіцянки і постійно кидає слова на вітер, йому не місце поряд з нею. І вона дуже швидко дасть це зрозуміти.
Четверте – підтримка і віра.
Їй не потрібен чоловік, який буде вказувати, що і як робити, або вирішуватиме за неї проблеми. Їй потрібен той, хто буде поруч з нею у всіх починаннях, буде вірити в її успіх і надихати. І те ж саме вона готова давати партнеру у відповідь.
П’яте, фінальне, – щирість.
Вона любить і поважає людей, які визнають свої помилки, прийме вибачення і постарається зрозуміти, чому людина так вчинила. Знає, що всі іноді помиляються, в тому числі вона сама. Але якщо людина не шкодує про поганий вчинок, вигадує виправдання і видає фальшиві вибачення, вона відразу це зрозуміє. Лідери завжди на крок попереду таких людей.
Два лідери в одній сім’ї – це випробування на міцність. Над такими стосунками доведеться працювати. Лідерство – це, звичайно, добре. Уміння співпрацювати в парі і розуміти, що не битися за владу, – можливо. Натомість підтримувати одне одного – значно результативніше.
Знаю жінок. Відчуваю чоловіків.
З любов’ю, ваша Наталія Ішкова. Практикуючий психолог, психотерапевт в гештальт-підході, транзактному аналізі та сексології.
Ілюстрація: Оксана Лозинська
