В наш час, час цифрової трансформації та інформаційного буму, поширення інформації в Інтернеті відбувається неймовірно швидко. Тому все більшої актуальності набуває питання захисту персональних даних.
Сьогодні кожен має можливість зареєструватися в одній з безлічі соціальних мереж, створити та поширити серед необмеженої кількості користувачів свої фото, відео та іншу інформацію про себе чи членів своєї сім’ї. В будь-якому випадку, користуючись всесвітньою мережею Інтернет, ви залишаєте в ній свої персональні дані: під час реєстрації/верифікації або оформлення свого профілю.
Однак, при цьому не кожен задається питанням: які наслідки такого розміщення своїх персональних даних та особистих фото в Інтернеті? Та чи вважатиметься така інформація публічною і вільною для поширення іншим користувачем?
Відповідь на ці питання надав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду України в своїй постанові від 19.07.2023 року по справі №214/11028/21.
У даній справі позивачка несподівано для себе виявила, що її особисте фото з чоловіком та їх спільним знайомим, настоятелем храму, опубліковане нею на власній сторінці у Facebook, стало ширитися мережею Інтернет.
Зокрема, місцева журналістка створила власний допис з використанням цього фото, який містив критику чоловіка позивачки – керівника ритуального комунального підприємства. Більше 4500 тисяч користувачів відреагували на це фото та залишили свої коментарі під публікацією.
Вважаючи, що поширення особистого фото є розголошенням персональної інформації про сімейний стан та релігійні переконання, позивачка звернулася до суду. Вона просила зобов’язати журналістку видалити публікацію з її сімейним фото та всі коментарі до публікації, а також стягнути 100 тис. гривень моральної шкоди.
На підтвердження своїх вимог жінка пояснила, що її сторінка у Facebook має обмеження щодо конфіденційності. Особи, які не є в переліку її друзів, не можуть коментувати, переглядати, робити репости будь-яких її публікацій, зокрема й поширеного відповідачкою фото, адже воно було опубліковано не публічно.
Окрім позивачки, до суду також звернувся і її чоловік, який вимагав видалити публікацію з його фото та спростувати поширення недостовірної інформації, що порушує його честь та гідність, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 150 тис. гривень. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позови подружжя, однак Верховний Суд з цими рішеннями не погодився.
Важливою деталлю у справі, яку не врахували суди попередніх інстанцій було те, що при публікації фото позивачка відмітила сторінку свого чоловіка, яка на відміну від її сторінки була відкритою і будь-який користувач міг на неї зайти та переглянути всі публікації у стрічці.
Що вирішив Верховний Суд?
Відповідно до статті 308 Цивільного кодексу України, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Законом чітко не встановлено, в якій формі така згода може бути оформлена. Тому, можна припустити, що згода може бути надана усно, письмово, а також у формі мовчазної згоди.
Мовчазна згода може проявлятися у вигляді самостійного розміщення фото чи відеозображення для необмеженого кола користувачів, без зазначення про існування авторських чи суміжних прав на них. Тому, Верховний Суд вважає, що поширення фото у соціальній мережі без обмеження кола користувачів, які можуть переглядати це фото, є публічним показом фото, яке здійснюється особою самостійно. І відповідно, використання такого фото є правомірним, адже попереднє розміщення у соціальній мережі було за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.
У даній справі фото позивачки були взяті журналісткою зі сторінки її чоловіка, але спершу вони були опубліковані на сторінці самої позивачки. Під час публікації фото позивачка відмітила на ньому свого чоловіка, внаслідок чого фото з’явилося і на його сторінці. Сторінка чоловіка позивачки була відкритою для перегляду необмеженому колу осіб. Цей факт був відомий і позивачці, яка, відмічаючи чоловіка на фото з посиланням на його обліковий запис, мала усвідомлювати, що фото буде опубліковане на його сторінці і, відтак, буде доступне для всіх користувачів. Чоловік позивачки, в свою чергу, прийняв це фото і в подальшому не видалив його зі своєї сторінки, розуміючи, що воно доступне всім користувачам.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обидва позивачі своїми діями сприяли публікації спільного фото на сторінці чоловіка, яка не має обмежень щодо кола відвідувачів, тому використання фото є правомірним, адже попереднє його поширення у Facebook було публічним і за мовчазною згодою позивачів, які своїми діями зробили таку інформацію відкритою.
Додатково суд звернув увагу на те, що на сторінках обох позивачів зазначено інформацію про їх сімейний стан, а враховуючи те, що сторінка чоловіка є загальнодоступною, то посилання позивачки на поширення журналісткою конфіденційної інформації про сімейний стан подружжя є безпідставними.
Отже, можна зробити висновок, що у випадку, якщо б фотографії були доступні лише для обмеженого кола користувачів, то їх публічне розповсюдження б не відбувалося, а отже, використання таких фото без згоди зображеної на них особи було б неправомірним.