Гроші – це без применшення геніальне надбання людства, що стоїть на ряду з колесом і писемністю. До винайдення грошей існував інший спосіб обміну благами – бартер. Ти створюєш благо й обмінюєш його на благо, яке створив інший. Мінуси такого методу очевидні. Проблема в точності оцінювання вартості благ. Дуже легко як переплатити, так і недоплатити. Все вимірювали «на око», і такий спосіб обміну явно не був готовий обслуговувати потенціал розвитку ринків.
Гроші, крім того що розв’язали питання точності обміну, дали людству ще одну опцію – розірвання двох тимчасових актів: покупки та продажу.
Спочатку людині був потрібен обмін: виміняти свою непотрібну зараз курку на необхідне нині взуття для сім’ї. Гроші дали змогу робити це у два етапи. Спершу продати курку, а потім купити взуття. Цей поділ на два акти дав можливість відтермінувати другий етап і створити таку перспективу як накопичення грошей.
З’являються перші багатства. Можливі майбутні потенційні покупки. Постає шанс захистити своє майбутнє, яке для людини завжди туманне.
МАЙБУТНЄ
Захист свого майбутнього – це те, про що пропоную задуматися своїм студентам щоразу, як починаю лекції. З кожним поколінням середній вік життя людини збільшується. Зараз він становить 75 років. Якщо умовно розбити його на три частини, то отримаємо три однакові за довжиною, але кардинально різні за структурою та подіями відрізки життя.
На першому відрізку мало хто замислюється над захистом свого майбутнього. На те є багато причин: ми перебуваємо під протекцією батьків, гроші беруться з їхніх кишень. Це такий собі домашній комунізм, а нам потрібно вивчити так багато нового та стільки всього необхідно зробити вперше, що нам не до цього. Старість ще дуже нескоро.
Другий відрізок нашого життя пов’язаний зі створенням сім’ї, народженням дітей і всіма супутніми процесами. Ми беремо на себе відповідальність за близьких і забезпечуємо для сім’ї певний рівень споживання, обумовлений результатом нашої трудової активності. Зараз саме час задуматися над тим, як зберегти звичний рівень споживання в той період, коли пік нашої трудової активності буде далеко позаду, а сили поступово нас покидатимуть.
Майже всі люди свідомо чи ні піклуються про своє майбутнє. Хтось вкладається в нерухомість, бо важливо мати своє гніздечко; хтось – у дітей, щоб ті допомагали на старість; хтось – у дачу та город, щоб той прогодував, коли вже зовсім туго, а хтось тримає гроші на депозитах у банках. Так чи інакше, люди уживають необхідних заходів, щоб забезпечити собі надалі певний рівень споживання.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Один дуже важливий спосіб подбати про майбутнє – це заощаджувати. Зробити позитивною різницю доходів і витрат. Заощаджувати – це свідоме рішення кожного. Наважитися погіршити свій рівень споживання зараз, щоб забезпечити його сталість у майбутньому, як показують статистичні дані, – це завдання із зірочкою для 90% українців. Заощадження – це важливий бонус, який нам дали гроші для того, щоб ми могли попіклуватися про своє завтра; і цим способом слід користуватися.
ЗБЕРІГАННЯ
Найпростіший спосіб зберігати гроші – це тримати їх під «матрацом», який у кожного свій. Однак це слабкий і ризикований варіант, адже якщо інфляція за десять років сильно знецінює навіть тверду валюту, то що вже говорити про слабку. Якщо ж по нас ще «проїдеться» каток гіперінфляції, то купівельну спроможність наших запасів можна сміло віддирати від підлоги та розглядати під мікроскопом.
Наші батьки пам’ятають той день, коли всі їхні резерви на ощадкнижках умить помножилися на нуль. Уже в зрілому віці я запитував себе, як наші батьки, громадяни СРСР, могли зберегти та передати хоч якусь цінність дітям. Приватної власності не було, гроші знецінилися до нуля, а єдиним способом поділитися цінністю була нерухомість. Ось звідки в наших батьків така любов до цього активу, що його й досі передають із покоління в покоління.
Є ще один варіант, як можна зберігати кошти. Старий добрий депозит – інструмент, зрозумілий кожному. Відкриваючи депозит, людина надає свої гроші в користування іншим особам, котрі платять за це відсоток поверх тіла вкладення. Банк у цій ситуації як посередник між кредиторами та позичальниками гарантує одним повернення тіла вкладення з відсотками, а іншим надає в користування кошти; за це він бере скромну комісію, через яку дохідність банківських депозитів лише трохи перевищує інфляцію. Це значить, що ваші заощадження як мінімум збережуть купівельну спроможність, але – з дуже малою ймовірністю – ризикуватимуть бути помноженими на нуль. Цей ризик зростатиме зі збільшенням часу використання такого інструмента.
Звідки ж береться дохідність депозиту? Хто є кінцевим платником відсотків? Яке джерело генерує гроші на погашення відсотків?
Усе просто. Бізнес одержав кредит, відпрацював, отримав прибуток і погасив зобов’язання. Тобто бізнес використовує кредитне плече, щоб збільшити свій дохід. Коли ж кредит бере фізична особа, то гасить вона його із заробітної плати, яку їй платить бізнес. Якщо людина працює на державній роботі, то зарплата, яку вона отримує, формується з податків, що їх заплатив бізнес. Навіть державні облігації гасять коштом податків від бізнесу.
Бізнес – це єдине джерело створення грошей, що платить за все. Ділова активність людей, націлена на створення благ, – створює додаткову вартість, яку розподіляють між людьми.
Як людина може взаємодіяти з бізнесом, щоб отримати доступ до грошей, які він генерує? Є три способи: працювати на нього, позичити йому гроші чи стати його власником. Результатом роботи в бізнесі є зарплата. Позичити бізнесу гроші – значить купити облігації, які він випускає. Стати власником бізнесу – це придбати акції, які наділяють правом власності на бізнес. Інших способів поки не придумали.
Стосовно бізнесу людина впродовж життя перебуває в трьох іпостасях: людина-споживач, людина-працівник і людина-власник. Людиною-споживачем ми є завжди від моменту зачаття аж до останнього подиху. З набуттям повноліття приміряємо на себе іпостась людини-працівника. Коли ж ми на піку трудової активності, то багато сил віддаємо на те, щоб збільшити розмір доходів і підвищити рівень споживання, але так не може тривати вічно; настане час, коли кожен захоче зупинитись або більше не зможе продовжувати в такому темпі. Як тоді забезпечити свій звичний рівень споживання? Невже ви думаєте, що в момент виходу на пенсію відразу споживатимете менше? Так, в аптеці ви купуватимете інші препарати, зміниться структура споживання, але обсяг – навряд.
АКЦІЇ
Щоб забезпечити свій звичний рівень споживання, людині необхідно змінити статус працівника на статус власника, а це можна зробити, заощаджуючи та купуючи акції. Фондовий ринок дає таку змогу кожному, а біржа – це технологічний спосіб стати власником бізнесу.
Такий варіант заощадження історично був і є найефективнішим. Поки кращого не придумали. У США 80% бізнесу належить громадянам США – ось про такий комунізм мріяв Ленін. В Україні ситуація складна, тут менш ніж 4% людей купують акції та стають власниками насамперед українського бізнесу. Однак навіть ті, хто купують акції, роблять це неправильно.
На жаль, значна маса людей не розуміє основ інвестування та купує чи продає акції, намагаючись «проїхатися» на ще одному коливанні ціни. Зазвичай люди не замислюються, скільки цей актив коштує насправді. Вони намагаються «чимось» торгувати, не знаючи, скільки «воно» коштує де-факто. Такий легковажний підхід точно не про високий рівень знань; це, ймовірніше, про ігрову залежність.
Не треба боятися купувати акції. Потрібно боятися їх не купувати. В Україні люди побоюються купувати акції, тож не використовують їх як спосіб збільшити свій добробут. Це відбувається тому, що вони погано розуміють сенс володіння акціями.
Уявіть собі на хвилинку «Нову Пошту», «Розетку», «Монобанк», «Укрнафту», «Мотор Січ» без людей! Без них це просто нерухома техніка, порожні будинки, вимкнені комп’ютери. Люди працюють і змушують усе це «крутитися».
Акції – це поки що найкращий спосіб, у який значна кількість людей може володіти масштабним бізнесом. Купуючи акції, ви купуєте працю людей, і для цього не потрібні підприємницькі таланти! Отримуючи зараз плату за свою працю, можна обміняти певну її частину на зобов’язання інших працювати на вас у майбутньому.
Акція – це право власності на активи та працю тисяч людей. Купуючи акції, ви міняєте плоди своєї праці – зароблені гроші – на зобов’язання інших працювати на вас. Коли з віком ви не зможете заробляти так багато грошей, ці невідомі люди вас годуватимуть. Уся багаторічна статистика дохідності ринку акцій доводить ці слова. Навіть у періоди падіння вартості акцій бізнес не припиняє функціонувати. Люди й далі ходять на роботу – плавлять метал, видобувають нафту, надають послуги, створюючи своєю працею вартість для власників бізнесу. У довгостроковій перспективі ставка на цю працю забезпечить вам безбідну старість.
