Сучасна архітектура часто ламає стереотипи та пропонує нестандартні рішення. Такими новаторами можна сміливо назвати львівську архітектурну компанію «Креатив». Понад 10 років тому її створило подружжя молодих архітекторів Сергій та Галина Іванови-Костецькі, а зараз їхньому олівцю належать масштабні проєкти не тільки у Львові, а й далеко за його межами, і робота з найвідомішими компаніями та забудовниками. «Егоїст» поспілкувався із засновником компанії, науковцем та архітектором-практиком Сергієм Івановим-Костецьким. Найцікавіше – далі…
– Сергію, звідки взявся «Креатив»?
– «Креатив» – це сімейний витвір. Ми з дружиною архітектори, познайомилися ще в університеті. Відтоді разом і в сім’ї, і в роботі. Навчаючись, працювали, бралися за будь-які проєкти, навіть найдрібніші. Час був непростий, треба було заробляти. А в нашому фаху отримували небагато. До речі, тоді ми вирішили вступити в аспірантуру, а я й досі викладаю у рідній Львівській Політехніці.
Працюємо ще з 2004 року. А «Креатив», як такий, існує з 2012-го. Спочатку працювали кожен сам по собі, а згодом ми з Галею стали командою. Спершу це був сімейний колектив, згодом став камерною студією, потім до нас доєдналися кілька моїх студентів, і команда розширилася. Фактично з 2015 року і донедавна ми працювали основним кістяком. Пам’ятаю, як проєктували завод, і перші зароблені гроші вклали у ремонт нашого офісу та купівлю принтера.
Ми бралися за будь-які проєкти, не боялися роботи, при тому взагалі не намагалися бути публічними. Працювали собі із заводами, складами, індустріальними парками, медичними закладами, ну і також проєктували житло.
– То дружина – ваш вірний партнер і соратник у всьому?
– Я не можу себе від неї відділити. Ми майже 20 років разом. Це одна думка, одна порада. Було чимало моментів, коли Галя надихала, підштовхувала, вона завжди підтримує. Галина є головним і неповторним креатором нашої компанії. Я маю людину, з якою можу посперечатися на професійні теми, це дуже важливо. Для мене це диво та подарунок.
– Які послуги пропонує «Креатив»? Чи є послуги, які не надаєте?
– Ми робимо все. Не беремося хіба за проєктування особняків та інтер’єрів. Хоча, якщо прийде клієнт, який замовив у нас величезний завод, і скаже: «Сергію, я тобі довіряю, можеш зробити мені особняк?», то чому би ні? (сміється)
– Найбільші проєкти, які ви робили – це…
– Серед найбільших, мабуть, ЖК Avalon Yard, що на Замарстинівській – розпочали у 2019 році та завершили цього року. За площею це було 70 тисяч кв.м, а зараз напевно цілих 100 тисяч. Він великий не лише за масштабами, а й за складністю та принципами. Ми, до речі, на ньому теж сформували свої принципи – тепер переконуємо замовників не забігати вперед.
У 2018 році також у нашому житті з’явився «Галжитлобуд» і його проєкт ТРЦ «Океан». Ну кінець історії з рибами ви, мабуть, знаєте. Замовник починав дуже амбіційно і круто, горів цим. Як архітектор, я вважаю, що це унікальне місце у Львові, і рибок потрібно було зберегти, – саме в цьому я переконував свого клієнта, ми навіть замовили 3D-сканування риб. На жаль, мозаїка була зруйнована будівельниками, і моя недалекоглядність стала для мене «чорним піаром» – через «скандал» кілька клієнтів від нас пішли, не з’ясувавши причин. Також через це я вийшов із професійної спілки архітекторів Львівщини – це було легше зробити, ніж пояснювати спілчанам, які читають соціальні мережі, а не слухають.
Взагалі проєктуємо для багатьох відомих компаній. Наприклад, ми зробили 6 магазинів для мережі «Сільпо». Для АТБ робимо проєкти, один зі свіжих у Львові – на вул. Володимира Великого, 18. Для кожного на своєму рівні це показові речі.
Працюємо з «Електроконтакт Україна» – це дочірня компанія норвезького концерну Nexans: вони виготовляють електрокабелі для автомобілів і відправляють у Європу, для мене це було відкриттям. Так от, для них ми зробили три заводи – у Перемишлянах, Золочеві, і, найкращий та найпродуманіший, у Бродах.
Ще серед масштабних робіт – реабілітаційно-відпочинковий комплекс «Три сини і донька 5*» у Східниці. Це був архіскладний проєкт з бальнеологією та чотирма підземними поверхами. Багато співпрацюємо з аеропортом у Львові, оскільки тут маємо хороший бекграунд досвіду: колись ми робили проєкт вже знищеного аеропорту для чартерів у Донецьку у 2010 році. До переліку колосальних робіт можу додати також низку проєктів для медичного центру NOVO.
– Чи працюєте з державними замовленнями? Адже не всі архітектори люблять працювати в цьому напрямку.
– Ми не боїмося державних проєктів. Не хочу видатися популістом, але, якщо працюєш чесно і прозоро, жодні перевірки не страшні. Тут немає нічого складного. Скажімо, мене питають: ти вмієш проєктувати для аеропорту? Так от, в аеропорту є працівники, які знають технічну сторону. Моя задача – зібрати колектив, все запроєктувати, пройти з цим експертизу, отримати всі необхідні державні дозволи та зробити так, щоб це будувалося.
– Розкажіть про факапи – думаю, вони точно у вас ставалися…
– Зовсім нещодавно був один, коли декілька тисяч квадратів перекриття просто впало: арматура провалилася, колони «пішли спати». Йдеться про будівництво торгового центру в одному з райцентрів Львівщини. Це факап з вини будівельників, але терміни горять, бо замовник планує заїжджати через пів року. Тож мені, як головному інженеру і керівнику цього проєкту, треба придумати це швидко і якісно відновити. Ми зрізали арматуру з колонами і побудували все заново. Торговий центр функціонує без жодних проблем.
Ще один факап стався, коли я найняв конструктора на проєкт. Він крутий спеціаліст, дуже багато проєктує, і от на моєму проєкті помилився в одній-єдиній цифрі, заклавши втричі менше арматури, ніж потрібно. Ми вже мали збудовані декілька поверхів, коли це усвідомили, а я просто не розумів, що мені робити. Але цей недолік ми швидко осмислили, знайшли дуже фахового конструктора, який допоміг виправити помилки і успішно довів проєкт до кінця. З будинком зараз все гаразд.
– Який проєкт назвете найуспішнішим? Коли запропонували нестандартне рішення?
– Максимально вдалий, показовий, глобально продуманий, де ми реалізували себе на 400% – це Nexans у Бродах. Ми стали однією командою із гендиректором Андрієм Гаврильчиком. Як кажуть, це була пісня, а не проєкт – ми запроєктували і збудували 25 тисяч кв.м за 18 місяців.
Нам дали вже накреслену концепцію заводу, але це була якась велика «стодола» – прямокутник з вікнами. Я хотів зламати стереотипи, тому переконав Андрія, а він своєю чергою власників Nexans. Ми зробили завод ідеально білим всередині, з деякими провокативними акцентами жовтого кольору. Наша нова концепція втілювала дві філософії: перша – завод має бути настроєм, щоб люди ішли на роботу в кайф, а друга – щоб персонал міг комфортно відпочивати.
– Сергію, як змінився «Креатив» за ці роки? Чи змінилися ваші принципи, як засновника?
– Насправді раніше я мислив, як директор, – все було добре, і здавалося, більше щастя не треба. А кілька років тому, готуючись до праці в міністерстві, я віддалився від компанії, і це дало розуміння, чого насправді я хочу для «Креативу», як засновник. Популярності та іноземних проєктів.
Всередині ми теж кардинально змінилися, зокрема ставши торік девелоперами. Я відкрив нову компанію «Фемілі девелопмент», яка за проєктами «Креативу» будує житло і промисловість у Львові та області. До речі, у девелопмент я наважився піти теж завдяки Галі та її копнячку (сміється).
Розмовляла Юлія Осим