Олександре, ви є президентом West Ukrainian Business Club. Яка основна ціль клубу, його маніфест? Що вкладено в його ядро?
Дуже проста – розвиток! Клуб – це синергія. Ми відрізняємось від інших кластерів та асоціацій тим, що об’єднуємо не бізнеси, а людей. Тих, які прагнуть розвитку.
На мою думку, розвиток має три складові. Першою є розвиток себе через обмін досвідом. Саме обмін досвідом, а не навчання! У нас у клубі дуже диверсифікований бізнес: налічуємо майже 90 учасників, які мають у власності понад 100 компаній.
Другою складовою є розвиток своїх компаній. І це не лише про «завдяки твоїм можливостям я можу підсилити свої». Це, найперше, про спільне створення нового. Ось, наприклад, два бізнесмени, які були конкурентами, познайомились в клубі – і зараз вже будують будинки та готелі разом. На моїх очах відбувається чимало таких історій.
Третя складова – це розвиток зв’язків. Найцінніший ресурс кожного підприємця – зв’язки та репутація. Навіть якщо ти втрачаєш все, але маєш зв’язки та репутацію, то завжди зможеш відновитися.
Для цього наш клуб об’єднується і з іншими успішними бізнес-спільнотами, в тому числі і з EGOIST club. Ще з двома клубами ми навіть об’єдналися в Лігу Клубів та робимо спільні три заходи в рік. Один з них щороку проходить у Львові під час джазового фестивалю. Це теж зроблено для того, щоб учасники клубу мали можливість розвивати свої зв’язки.
Якими цінностями та якостями має володіти людина, щоб стати учасником Вашого клубу? Як відбувається відбір?
У нас є офіційні критерії, за якими обираємо учасників до клубу, – це 30 мільйонів гривень обороту на рік, 5 років досвіду управління, власник бізнесу або керівник великого бізнесу, позитивна ділова репутація. Але є також і неофіційні критерії, якими я керуюсь на особистій зустрічі-інтерв’ю з потенційним учасником. Інтерв’ю є обов’язковим. І його я, до речі, проводжу завжди сам. Не можу делегувати цю функцію, оскільки для мене особисто є важливо відчути, чи володіє людина тими цінностями, які будуть нам співзвучні. Це, найперше, бажання не лише отримувати, а й віддавати. Ділитися з іншими тим, що ти маєш, створювати щось разом.
Скільки зустрічей проводиться в рамках клубу впродовж року?
Ми плануємо 12 подій. Але по факту лише наших центральних подій відбувається 15-17. Кожного місяця ми також зустрічаємося на неформальному івенті, який створений спеціально для колаборації учасників між собою.
Що стосується центральних зустрічей, то на них ми запрошуємо виступати лише практиків, які можуть ділитися своїм практичним досвідом. Це люди з відомими іменами. Але під час цих зустрічей учасники клубу мають менше часу на знайомство між собою. На неформальних – навпаки, є час обговорити усі теми.
Для мене як керівника є пріоритетним організація комунікації учасників клубу між собою. Адже кожному з нас легше досягати своїх цілей в синергії.
Проводимо також зустрічі в форматі Peer-to-peer. Це особливий, але дуже важливий формат призначений для обговорення кейсів у вузькому колі 10 учасників. Зустрічі проводяться на основі гештальт-терапії, де ти виносиш своє питання на обговорення і отримуєш зворотний зв’язок від кожного учасника групи. Це дає можливість глибоко пропрацювати свій запит через парадигму досвіду людей, які там зібралися. Усе, звісно, конфіденційно.
Окрім того, ми робимо і виїзні зустрічі, і бізнес-сніданки тощо. Виходить, що стабільно в місяць проводимо щонайменше 3 обов’язкові події і ще декілька інших.
Кількість учасників клубу постійно росте. Мабуть, у Вас виникає питання делегування процесів?
За 5 з половиною років клубу у нас 89 учасників, а не 890. У мене на сьогодні є близько 50 заявок на вступ в клуб. А на рік я планую не більше 50% приросту. Більшу кількість буде складно якісно інтегрувати в клуб. 2018 рік ми закінчували в кількості 57 учасників, 2019 – 89. До кінця року плануємо зрости на 40-45 учасників.
Щодо делегування, я придумав дуже класну систему, яка дозволяє якісно комунікувати з усіма. Завдяки формату Peer-to-peer, де ділимо учасників на групи по 10 людей, ми отримали можливість обирати лідерів цих підгруп – і з ними безпосередньо комунікуємо.
Чим для Вас особисто є клуб?
Для мене – це спілкування з собі подібними людьми. Я переконаний, що кожен пересічний підприємець є в якійсь мірі самотній. У тому контексті, що в нього рідко є можливість поговорити про свій бізнес чи про свої ідеї з кимось, хто його зрозуміє. Наше оточення здебільшого – це шкільні та університетські друзі, сім’я, сусіди. Бізнес-клуб – це спільнота, де тебе завжди зрозуміють, бо тут – твої однодумці. І з ними можна не лише на теми бізнесу спілкуватися, а й в гори, наприклад, поїхати чи ще кудись на відпочинок.
А чим є клуб для його учасників, як Ви думаєте?
Якщо ви запитаєте це в учасників клубу, я впевнений: більшість з них відповість, що клуб – це сім’я. Це величезний комплімент для мене.
Давайте поговоримо про Вас. Як особистість Ви досить швидко досягли успіху. За плечима є певний досвід ведення бізнесу. Хто ж для Вас є натхненником та чи є той, на кого орієнтуєтесь?
У мене змалку ніколи не було авторитетів. У моїх друзів висіли плакати Брюса Лі, а в мене висів плакат червоного Porshe 911. Я ніколи не робив собі ідолів – і не роблю досі. Натомість я вчуся в людей. І клуб – це територія мого розвитку.
Ідея створити клуб прийшла з бажання оточити себе людьми, які є в чомусь кращими, людьми, які можуть допомогти мені стати кращим за того, яким я був вчора без них. Для мене вони всі – вчителі, викладачі, натхненники, порадники.
Хто для Вас егоїст?
Я.
А егоїзм?
Любов до себе, але не в збиток іншим. Я вважаю, що кожна людина спочатку має полюбити себе, а потім полюбити іншого.
Розмовляла Оксана Лозинська
