Про акторську карʼєру, шлях крізь труднощі до натхнення, а також авторські практики, що допомагають голосу кожної людини зазвучати на повну – в інтимній розмові далі.
– Мар’яно, ви актриса з більш ніж 20-літнім досвідом роботи на сцені та в кіно. А зараз поєднуєте акторську діяльність з роботою тренера трансформаційного розвитку. Коли ви усвідомили, що хочете не лише ділитися своєю творчістю з глядачами, а й бути дотичною до трансформації життя людей?
– Так, я актриса, яка вже понад 20 років на сцені, і маю чималий досвід зйомок у кіно. Це моя навичка, яку я шліфую кожного дня. Це те, чим я живу. Для мене акторська майстерність та сценічна мова – це завжди про трансформаційний розвиток та розкриття власного потенціалу й впевненості.
Колись я мала проблеми з вимовою, не вимовляла букву «р» та шиплячі, неправильно дихала, була затиснутою та невпевненою. Та все ж з другого разу мені вдалося вступити на акторське відділення. Мій викладач дав мені шанс виправити свої дефекти за рік. Понад 20 років тому інформації про інструменти для ораторського мистецтва та публічних виступів не було, тому я була в пошуку різних практик не лише викладачів «совка», але і закордонних тренерів. Поповнювала свою скриньку інструментів – і це дало фантастичний результат.
Згодом мене запросили викладати сценічну мову для журналістів у ЛНУ ім.І.Франка. Тоді я побачила, як те, чим я володію, дає результат іншим: зараз мої студенти працюють на телебаченні і не тільки.
У той час до мене почали приходити люди понижувати голос, виправляти вимову та долати страх виступів. Хоча це тоді не було так модно і актуально, як зараз. Зверталися адвокати, директори, власники підприємств, судді, викладачі. Усі, хто мали таку потребу. І дорослі, і підлітки.
Я була викладачем сценічної мови та акторської майстерності. Але під час першої хвилі ковіду театр зачинили. Тоді у мене не стало засобів для існування. Водночас у особистому житті трапилася жахлива подія: від мене забрали мою доньку, винесли з дому все майно. Я зіткнулася з неймовірним стресом, залишилась сама – без роботи, без грошей, натомість з психологічною травмою, депресією та фізичним виснаженням.
Пам’ятаю, як мені зателефонувала подруга і сказала: «Ти хочеш, щоб твоя донька прийшла до тебе просити вибачення, коли ти вже будеш в могилі чи до успішної впевненої жінки-підприємиці?» Це перевернуло моє життя.
Тоді я створила свій авторський курс «Дикція – це творчість». Ризикнула рекламувати його в соцмережах. У мене з’явилися перші клієнти. У процесі роботи я помітила, що через голос, тіло та емоції мені вдалося оздоровити себе. Я стала здоровою жінкою, готовою до життя. Голос став для мене рятівним колом.
Під час роботи я помітила, що люди не лише міняють голос і стають впевненими у собі, а й змінюють себе та стають здоровими ментально. Це мене і змотивувало розвивати себе й в інших напрямках.
– Які саме навчання у вас є та які практики застосовуєте?
– У моїй роботі є три напрямки: перший напрямок – це індивідуальна робота з клієнтом. «Дикція – це творчість» – це програма, яка розробляється під кожного клієнта індивідуально і де пропрацьовуються усі проблеми з голосом.
Я працюю як театральний коуч через акторську майстерність, інструменти сценічної мови, сексології, емоційного інтелекту, кінетичного інтелекту, які м’яко та екологічно розкривають людину. Це менторська VIP-програма. Клієнт відчуває у мені підтримку. Дотримуюсь конфіденційності, бо те, що розкриває людина під час навчання – інтимне і прекрасне.
Другий напрямок – це корпоративні тренінги для компаній, платформ, закладів, навчальних організацій, приватних та державних: «Лідерський голос виклик», «Real speak мовлення на рілсах», «Кінетичний інтелект Лідера, що говорить», «Голос лідера», «Майстерність у переговорах».
Тренінги – це 85% практики для лідерського голосу, його резонаторів, сили звучання, переконання, маніпуляції. Це гарна вимова, чітка дикція, творче мовлення. Це емоційні діалоги, які захоплюють слухача. Це набуття навичок впевненого оратора у будь-якій ситуації: від чашечки кави до виступу на TED. Це секретні лайфхаки відомих акторів театру і кіно, які можна впровадити в життя і майстерно використовувати у своєму житті та діяльності. Кожний тренінг готується під запит компанії, а його ексклюзивність гарантована.
Третій напрямок: моя жіноча любов до себе і до жінки – це практикум «Шепіт жінки». У всіх трьох напрямах я використовую досвід набутий за 20 років у театрі та кіно. Для підсилення я пройшла навчання і отримала міжнародні сертифікації з сексології, емоційного інтелекту та кінетичного інтелекту.
– Скажіть, чи реально кожному опанувати ораторським мистецтвом так, щоб звучати ніби зі сцени?
– Я завжди кажу усім: «Якщо ти людина, отже ти вмієш говорити. А якщо ти вмієш говорити, ти можеш говорити будь-де і будь-коли!». Я можу навчити людину говорити, як справжній актор на сцені. Адже техніка опановування ораторського мистецтва – це природний процес виявлення творчого потенціалу.
Мій девіз: «Говори! Всесвіт чує!» Тут закладено абсолютно все. Якщо в тебе затиснутий голос, негарна вимова, агресивно налаштована інтонація – тебе не те що Всесвіт не почує, тебе людина не почує.
Людині можна навчитися говорити гарно, щоб Всесвіт чув. І я допомагаю у цьому. Ораторське мистецтво – це фантастичний інструмент впевненого лідера, який знає, що він хоче сказати, як він хоче сказати і кому це донести. Це ціла система та стратегія, яка потребує щоденного пропрацьовування. Це м’яз, який можна правильно накачати і правильно використовувати.
Слова великого драматурга Вільяма Шекспіра: «Все наше життя – гра, а люди в нім – актори». І кожен не одну грає роль. А саме актриса може допомогти прорепетирувати життя так, щоб отримувати Оскар кожного дня.
– Скільки часу потрібно навчатися?
– Коли у мене це запитують, я відповідаю: все життя! Адже говорити гарно, володіти своїм тілом, правильно дихати – це стиль життя. Тож своїм клієнтам я говорю, що, отримавши здоровий інструмент для голосу, тіла та емоцій, ви отримуєте інструмент для ментального здоров’я на все життя.
– Чи можливо подолати страх публічних виступів?
– Можна подолати страх публічних виступів, так! Ви не повірите, але я актриса, яка дуже боїться сцени. Кожного разу, коли я виходжу на сцену, маю перемовини чи виступаю – я боюся. І думаю, що людина, яка не боїться – хіба що мертва.
Для того, щоб подолати страх, треба зрозуміти чого саме ви боїтеся. Під час моєї роботи, я завжди шукаю першопричинний страх.
Розкажу про один кейс, де був страх говорити грудним лідерським голосом. До мене прийшла клієнтка, яка хотіла опустити голос, оскільки її керівник не хотів підвищити її на посаду, аргументуючи це відсутністю лідерського голосу, який зможе керувати великою кількістю чоловіків.
Ми довго працювали на заняттях, у неї виходило бездоганно, але на наступному занятті її голос знову звучав високо і дратівливо. Ми почали працювати в авторській техніці та виявили першопричинний страх, що виник ще коли їй було три роки.
Знайшовши причину, ми почали працювати далі і саме наша терапія дозволила швидко відпустити страх та повірити в себе. Голос почав звучати глибинно і впевнено. Таких прикладів в мене дуже багато.
– Ви згадували, що проводите практикуми для жінок. Що саме жінки отримують, навчаючись у вас?
– Практикуми для жінок – моя любов, моя інтимна сповідь, шепіт жінки. Цю програму я створила, щоб оздоровити себе ментально та фізично.
Жінці потрібен простір, місце, де вона буде творити, чути, відчувати себе, бути в зоні комфорту та безпеки.
«Шепіт жінки» виник минулого літа, коли, сидячи у фантастичному місті, де пахло лавандою, я пила лавандову каву і спілкувалася з власницями цього поля. Тоді я відчула повний релакс та відновлення і цей шепіт (а ми говорили тихо) надихнув мене на створення цього практикуму.
На ньому жінка в першу чергу отримує відчуття безпеки, де вона може побути сама собою, відчути своє тіло та подбати про нього. Практики дихання, які я даю, допомагають тілу розслабитися. Також є практики для того, щоб розслабити голос почати говорити, озвучувати свої бажання, проговорювати свої страждання і відпускати їх через вправи для голосу, дихання та через акторську майстерність. Після практики жінка, мов оновлений інструмент, починає по-новому творити музику. Вона відчуває тіло і може контролювати свої емоції, позбутися від затисків, зовнішніх і внутрішніх. Перезавантаження дає результат розслаблення тіла та мозку і дозволяє жінці по-новому подивитися на себе, набратися енергії, блиску в очах, зрозуміти цінність свого існування в цьому житті.
Кожного разу «Шепіт жінки» інший. Я завжди готую щось нове, опираючись на попередній досвід.
– Як думаєте, у чому сила сучасної жінки?
– Питання дуже підступне. Донедавна я думала, що я сильна жінка. Переживши дуже багато досвіду, зрозуміла, що я – не сильна, я – Жінка і саме в цьому слові я закладаю енергію і силу космосу.
Для мене сила жінки – це любов і відчуття себе зсередини. Ми, як ця планета, вібруємо. І не має значення чи ти чоловік, чи жінка, ми – живі творіння. І якщо дивитись на це творіння, воно має мати зону безпеки, відчувати любов, відчувати комфорт, відчувати, що ти комусь потрібна.
Я потрібна своїй коханій людині. Я потрібна своїй дитині, хоча вона не поруч. Я потрібна своїм рідним та батькам. Я потрібна людям, бо маю певний досвід та знання і я хочу ними ділитися та мотивувати.
Сила жінки – в її розслабленості, бо саме розслабленість дозволяє жінці бачити все, що відбувається навколо, правильно оцінити і діяти. Сила там, де впевненість, де є відчуття безпеки, рівноваги, здоров’я, любові.
Розмовляла Зоряна Войтів