Кіпр – давній острів і сучасна офшорна зона, посушлива та не надто зелена місцевість, де, проте, збирають кілька врожаїв смачнющих овочів і фруктів на рік. Це спекотний край, де найкомфортніше проводити оксамитовий сезон, – і саме тут ми ловили останні теплі осінні дні.
Молодіжна Ларнака, популярна Айя-Напа, багатий Лімасол – Кіпр насправді дуже різний. Як зі сходу на захід, так і з півночі на південь. У той час, як серед українців популярні курорти східної частини острова, ми вирушили на західну.
Тут ніби й ніколи не чули про офшори чи великі гроші: життя спокійне, скромне та розмірене. Ніби ніхто нікуди не поспішає, а всі насолоджуються своїм буттям між сонячних днів. Почали ми з одного з найдавніших міст, Пафосу, а потім відвідали його мальовничі околиці, а також офшорну столицю – Лімасол.
На перший погляд, західний Кіпр має дуже природний і щирий вигляд. Тут немає відчуття штучності чи вимушеності. Якщо щось красиве – його хотіли таким зробити. Якщо щось занепало – його таким залишили або ж іще не дійшли руки. Причому стосується це як багатих, так і бідніших міст. Кіпр – країна з давньою історією та дуже багатим минулим; він не тільки важлива частина Стародавньої Греції, бо ж перші відомі поселення тут датують ще добою неоліту. Також давню значущість регіону показує й те, що, за легендою, богиня кохання Афродіта вийшла з морської піни саме на один із місцевих пляжів. Кіпр узагалі був місцем поклоніння еллінським богам родючості ще з неолітичного періоду (VІ–ІV тис. до н. е.). Та про все по черзі.
Історія
Упевнені, історію найкраще вчити не за книжками, а за історичними місцями. Саме тут її найкраще засвоювати, а атмосфера давнини породжує бажання дізнатися більше вже з літератури. Розширювати свої знання про Кіпр ми з великим задоволенням розпочали з Археологічного парку Пафосу та Гробниць королів.
Археологічний парк – це фактично руїни давнього міста з вулицями, амфітеатром, агорою (базарна площа, місце для народних зборів й осередок суспільного життя) та віллами вельмож. Це одна з двох ділянок, які найкраще показують давнє минуле країни як частини античної наддержави. Інша розташована в селищі Куклія, до дивовиж якого можна доїхати окремою скелястою дорогою.
Найцінніше ж у цьому парку – мозаїки, які вважають не лише найкраще збереженими з давньогрецьких часів, а й одними з найвишуканіших. Над особливими панно збудували покрівлі, тому, щоб їх побачити, треба заходити в павільйони. Проте не одна алея, якою зараз ходять туристи, також вкрита декоративними орнаментами. Подумати тільки: ти ходиш підлогою, яку декорували 2000 років тому! А ще вражає масштаб деяких вілл – найбільші з них мали понад 100 кімнат загальною площею до майже 10 000 м². Оце так давньогрецький пафос!
Не менш пафосними є й гробниці вельмож, котрих ховали в доволі масштабних усипальнях із «sea view», оздоблених колонами, тунелями, фресками, розписами. Їх можна побачити в музеї просто неба – Гробницях королів, – розташованому зовсім поруч. Звісно, королів тут не було – так називають гробниці місцевої знаті, однак це, безперечно, додає місцю атмосфери помпезності. Датовані ІV ст. до н. е., ці підземні споруди часом нагадують вілли живих. Поховання тут здійснювали аж до III ст. н.е.
Всі описані місця входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пляжі
Пляжний відпочинок у західній частині острова може видатися багатьом «на любителя»: класичних широких піщаних пляжів із пологим входом у море тут годі шукати. Доволі часто в цій частині острова в море треба входити по каменях чи скелях або ж на них натикатися. Море довкола острова чисте, прозоре – купатися в ньому одне задоволення, а от захі ́д іще треба пошукати. Хоча з цим усе не так погано. Якщо придбаєте чи захопите з собою «коралки» (взуття для входження в море), не пошкодуєте.
Якщо на узбережжі ви заради моря, а не лежання на шезлонгу, – сміливо рушайте на міський пляж у затоці Като (на набережній Пафоса). Навіть він може потішити надзвичайно чистою водою, доволі багатим підводним життям і можливістю повчитися дайвінгу. Для цього тут ідеальні умови: достатня для початківців глибина, красиві рибки та змога побачити ще й мурен (риб-«змій»), восьминогів і навіть чималеньких черепах. Обов’язково візьміть маску, навіть якщо просто любите безтурботно плавати, – настільки близько до міської інфраструктури таке красиве море буває нечасто.
Чи не найбільшою окрасою західного узбережжя країни є пляж Афродіти. Саме тут, як нам каже давньогрецький міф, із морської піни богиня вийшла на світ. І справді, це чудовий пляж із красивим краєвидом, бірюзовою тепленькою водою та мінімумом людей зранку. Мабуть, це найкращий пляжний досвід на заході Кіпру.
Єдиний мінус – шкода, що богиня не перетворила гальку на пісок, бо ходити тут геть незручно. І ще натовпи туристів з години 10-ї. Хоча вони тут не так купаються, як фотографуються, засмагають і… шукають камінчики у формі серденьок, які мають принести власнику вічне кохання.
Лімасол
Чудове місце для денного експромту: ввечері надумали отримати додаткові враження – вранці вже їдете дивитися місто. Лімасол цікаво порівнювати з Пафосом, адже вони кардинально різні.
Якщо Пафос на острові відповідає за старовину, то Лімасол демонструє сучасність, забезпеченість, інвестиційну привабливість і доводить факт, що Кіпр – офшорна зона. Чого тільки вартий район Лімасол Маріна, всіяний престижними віллами, дорогими суднами, ресторанами та бутиками. Хоча насправді місто дуже різне – подекуди сучасне, а часом навдивовижу занепале.
Також неможливо не помітити великої азійської спільноти, яку переважно становлять шріланкійці та філіппінці. А в неділю на набережній вони влаштовують групові пікніки, куди збираються сотні людей.
Слід обов’язково прогулятися красивою новою набережною, що веде до найвищих хмарочосів міста старим районом із цікавою архітектурою. Купатися на пляжах Лімасола вже зручніше, а якщо проїхати кілометрів зо 20 на схід узбережжям, то доберетеся до однієї з дивовиж регіону – мальовничих Білих скель.
Кухня
Кіпр славиться великими порціями, неповторними місцевими стравами та морепродуктами. Хоча насправді тут смачно буквально все. Навіть простий грецький салат зі свіжих овочів смакує відмінно. Тому не відмовляйте собі в задоволенні спробувати різноманіття кіпрської кухні. Це й риба, кальмари та креветки, й кебаби та по-різному приготоване м’ясо й, звісно, мезе.
Мезе – це асорті з кількох закусок (зазвичай семи), до якого можуть входити оливки, соуси, сир халумі на грилі, риба та морепродукти чи кілька страв із яловичини та свинини (кебаби, котлети, м’ясо на грилі).
Кіпр сонячний, теплий, смачний і привітний. Навіть осінній оксамитовий сезон тут відчуваєш як повноцінне літо з усіма його атрибутами. Цікавий він і для втечі від холодів, адже температура взимку тут може становити +20 °C. Тож за бажанням можна і скупатися.
Остап Процик
