Для мене це ніколи не було грою. Завжди чітко розуміла, щоб у цій сфері щось здобути, потрібно мати величезний багаж знань та досвіду. Тільки так можна досягнути високого рівня і завоювати довіру сотень людей. Саме це я і зробила!”
Пропоную розпочати з детальнішого знайомства. Звідки Ви родом, Ірино?
Я з чудового містечка Стрий. До Львова переїхала, вступивши до університету. Тут навчався і мій майбутній чоловік, з яким ми в один момент прийняли рішення, що хочемо залишитися у Львові і будувати своє майбутнє.
Яку освіту здобували та чи працювали за фахом?
Закінчила з червоним дипломом економічний факультет за спеціальністю «облік і аудит». Трішки працювала у цій сфері, але з самого початку не бачила якоїсь перспективи у своїй професії, оскільки відчувала, що це не моє. Я дуже творча особистість і мене завжди манило до чогось незвичного. Також не менш важливими фактором було те, що я все життя хотіла працювати сама на себе. Ніколи не бачила себе під керівництвом когось.
Ваша професія за дипломом та діяльність, якою займаєтеся зараз, скажімо, не дуже суміжні. Як Ви потрапили саме в б’юті-індустрію?
Ця сфера мені завжди подобалася. Ще з дитячих років захоплювалась прилавками з косметикою. І коли я вже навчалася в університеті, то вирішила пройти курси візажу від компанії Mary Kay. Закінчивши їх, ще 4 роки працювала з цим брендом. Зробила там лідерську програму, виростила два дочірніх директори, організовувала МК по декоративній косметиці. Але в житті стався переломний період, після якого зрозуміла, що займатися продажем косметики я не хочу. Однак мій перший крок в індустрію краси був поєднаний саме з цією компанією.
Як далі намагались розвивати себе у цьому напрямку?
У 2007 році пройшла свої перші вже професійні курси. З тією викладачкою ми досі дуже хороші подруги, навіть незважаючи на те, що я фактично є її конкуренткою. Як вчитель вона пишається, що її учениця досягнула такого рівня.
Як реалізовували знання, отримані на курсах?
На той час у мене розпочалося поєднання різних сфер. Закінчуючи університет, я паралельно займалася продажем косметики та працювала оператором мобільного зв’язку. Однак розуміла, що робота оператором є тимчасовою, тому додатково ще працювала у салоні краси. Зароблених грошей мені чудово вистачало на всі побутові питання і на те, щоб утримувати себе у своєму хобі. Коли я завагітніла першою дитинкою, то звільнилася з call-центру та компанії Mary Kay. На весь цей період поринула у вивчення мистецтва візажу.
Народивши дитину, Ви, мабуть, взяли невеличку паузу у своїй діяльності?
Ні, навпаки – після народження Сашка я вирішила, що я й надалі буду все поєднувати, однак цього разу це вже буде материнство і робота. Я продовжувала працювати у салоні і за певний період часу мене запросили гримером на телеканал ZIK. Так тривало майже 10 років, поки канал не переїхав до Києва. Відверто кажучи, я дуже щаслива, що мала нагоду там працювати, адже ця робота дала мені дуже багато навичок і можливість розвиватися зовсім по-іншому.
Як ставилися до Вашої телевізійної роботи колеги з салону?
Там був дуже класний колектив, який я справді любила, але, на жаль, одного дня мене просто звільнили. Все через людину, яка мала прийти і зайняти моє місце. Так, можливо, там був присутній момент заздрощів, адже моє телевізійне життя було дуже яскравим. Однак я завжди старалася вдало поєднувати телебачення і салон та ніколи не порушувала субординацію. І коли трапилася така ситуація, то, відверто кажучи, це стало моїм першим й доволі болючим падінням, оскільки цій роботі я віддавала надзвичайно багато сил.
Чи почали Ви кар’єру в якомусь іншому салоні після такого не дуже приємного досвіду?
Так, після цього салону мене забрала до своєї навчальної студії ще одна відома візажистка. І з того моменту я поринула у зовсім інший світ. Мені надзвичайно подобалася її школа тим, що там був присутній новий напрямок – викладання. Хоч я в неї ще не була топ-майстром, але вже мала можливість проводити курси самомакіяжу, від чого отримувала велике задоволення.
Окрім викладання, як Ви ще намагалися розвивати свою експертність?
Власниця цієї студії належить до людей, які дуже підтримують конкурсний рух. Цю любов їй вдалося прищепити і мені. Конкурси – це унікальна можливість для візажиста показати творчість та проявити себе. Тим більше на той момент цього досвіду вимагали і від мене. Для того, щоб викладати в її школі і показувати якийсь рівень, мені потрібно було спершу його досягнути.
Розкажіть трішки детальніше про свою участь в конкурсах.
З 2011 я почала проходити наші регіональні конкурси, дійшла до Чемпіонату України, де зайняла третє місце. Оскільки була призером, то мала змогу подати заявку на міжнародні чемпіонати, що я і зробила. А вже 2012 рік став для мене дуже знаковим і важким водночас. У травні цього року я взяла участь у Чемпіонаті Європи у Санкт-Петербурзі, а в жовтні – у Чемпіонаті світу в Мілані. Попри всі перешкоди, нововведення, стреси, безсоння і безперервні підготовки, я гідно пройшла ці конкурси і гучно заявила про себе. На Чемпіонаті Європи виборола перше місце, а на Чемпіонаті світу, де брали участь учасниці з понад 60 країн, третє.
Якими були Ваші емоції? Чи змінилася якось поведінка після цих перемог?
Очевидно, що моїй радості не було меж, але я не одягнула корону, бо зовсім не з тих людей, які зазнаються. Проте це, безсумнівно, вселило велику віру в мене. Дало чітке розуміння того, що, по-перше, можна досягнути всього виключно своєю працею, по-друге, це показало, що я маю неймовірну сім’ю. Вона завжди мене підтримає.
Що дає участь в таких конкурсах саме у професійному аспекті?
Коли я прийшла в цю сферу бізнесу, то чітко розуміла, що для того, аби стати викладачем, маю мати щось за своїми плечима. Багаж знань, роботи. Щонайменше, я маю стояти вище від свого учня. А чим? Тільки чемпіонатами і статусом. Готуючись до конкурсів, ми якраз маємо можливість шліфувати свою технічність та час, довести до ідеалу техніку тушовок та почати більше відчувати кольори. Загалом робота стає дуже чіткою та структурованою. Очевидно, що це дуже позитивно вливає на експертність візажиста. Також не менш приємним моментом є реакція клієнтів. Ті, які з нами роками, слідкують за нашим розвитком і завжди щиро радіють та пишаються. Тому я завжди говорю своїм учням, що саморозвиток повинен бути однозначно. Та й загалом вважаю, що це достойно – пройти цю ієрархію і дійти до якогось рівня.
Як далі розвивалася Ваша кар’єра після такого шаленого успіху?
Коли приїхала з чемпіонатів, мене включили до національної збірної та суддівського складу не тільки українських чемпіонатів, а й закордонних. Я чомусь думала, що на роботі теж будуть пишатися тим, що я стала майстром відповідного рівня. Але мене знову звільнили. І це було моє друге падіння в житті, яке змусило зупинитися і замислитися, що, можливо, це і є поштовхом до відкриття своєї справи.
Наскільки я розумію, саме після того Ви розпочали свій шлях business woman?
Це був 2013 рік – і почати свою справу було важко. Спершу я разом з декількома колегами орендувала невеличке приміщення, в якому ми довший час працювали. Але в один момент я відчула, що стою на місці і зрозуміла, що, перебуваючи вже на відповідному професійному рівні, хочу його надавати і своїм клієнтам. Якраз в той момент мені зателефонувала моя знайома з телебачення і запропонувала приміщення. Чесно, я не була готова, але все ж зробила цей крок. Це була моя перша студія. Пропрацювали там 1,5 року – і потім нам дали нове, значно більше приміщення. Ми знову переїхали. Зараз вже тут перебуваємо на постійній основі. До речі, коли мене запитали, як я хочу назвати студію, то без сумніву сказала: Chernysh studio. Я стільки до того йшла, тому дозволю собі вважати, що мій особистий бренд є вартісним і може бути на першому місці.
Поділіться, як це бути жінкою-керівником?
Керівником бути складно, адже ти несеш відповідальність за всю команду. Я належу до тих людей, які думають і дбають про те, щоб їхні працівники не залишилися без роботи та зарплати. Тому завжди доводиться вкладати дуже багато часу і праці. Також стараюсь всіляко розвивати свою команду, беру участь у всіх можливих подіях. Я знаю свій рівень і хочу, щоб такого рівня у мене були і майстри. Загалом завжди докладатиму максимум зусиль для того, щоб мій бізнес був успішним.
https://instagram.com/chernysh_studio?igshid=1ueg1v7slq5cm
+38 (067) 491 06 22
FB: Chernysh studio
Вул. Щирецька, 36
